Питання про підсудність цивільної справи вирішуєть­ся суддею одноособово при прийнятті заяви. Якщо суддя вста­новить у момент прийняття заяви, що справа не підсудна дано­му судові, то він відмовляє в прийнятті такої заяви (ст. 136 ЦПК) і повертає її позивачеві (заявникові) разом з мотивованою ухва­лою про причини відмови в прийнятті.

Якщо позовну заяву (заяву, скаргу) надіслано до суду по­штою або якщо її непідсудність виявлено не при прийнятті, суд­дя пересилає заяву разом з своєю мотивованою ухвалою до на­лежного суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали. Про непідсудність заяви даному судові суддя повинен негайно по­відомити позивача. Якщо заявник оскаржив або прокурор звер­нувся з окремим поданням на ухвалу судді, то справа за підсуд­ністю пересилається лише у випадку постановлення касаційним судом ухвали про залишення скарги або подання без задоволення.

Забороняється передавати до іншого суду справи, розпочаті розглядом по суті (ст. 132 ЦПК). Але цивільне процесуальне за­конодавство допускає в окремих випадках передачу цивільної справи з одного суду до іншого, якщо в момент пред'явлення по­зову (подання заяви, скарги) правила про підсудність не були по­рушені. Ці випадки можна поділити на дві групи.

По-перше, передачу справи з одного до іншого суду Украї­ни мають право здійснити Голова Верховного Суду України, його заступники, голова Верховного Суду Автономної Респуб­ліки Крим, а також голова обласного, Київського та Севасто­польського міських судів на клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, за заявою прокурора або з власної ініціа­тиви (ст. 133 ЦПК). У цьому випадку можлива зміна не лише територіальної, але й родової підсудності, наприклад, передача справи з провадження районного суду до провадження обласного суду 3 мотивів складності цієї справи.

По-друге, передачу цивільної справи до іншого суду може здійснити і суд, у провадженні якого знаходиться дана справа:

1) якщо цей суд визнає, що даний позов з обставин справи можна зручніше вирішити за місцем проведення найголов­ніших дій, які підлягають перевірці, або взагалі в іншому суді, а не в суді, обраному позивачем;

2) якщо просьба відповідача, місце проживання якого в мо­мент пред'явлення позову не було відоме, про передачу справи за місцем його дійсного проживання буде визнано такою, що заслуговує задоволення.

І у першому, і у другому випадку питання про передачу спра­ви іншому судові вирішується судом, у провадженні якого зна­ходиться ця справа. У першому випадку суд керується міркуван­нями зручностей розгляду справи, а у другому — необхідністю забезпечення відповідачеві гарантій захисту його прав.

Ухвала про передачу справи до іншого суду постановляєть­ся у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про день розгляду справи.

Стаття 135 ЦПК забороняє суперечки між судами про під­судність цивільної справи. Це означає, що справи, надіслана з одного суду до іншого, повинна бути прийнята до розгляду су­дом, якому вона надіслана. Свої заперечення про незаконність або необґрунтованість передачі йому справи даний суд має пра­во подати до вищестоящого суду.