відповідно до ст. 254 ЦПК судам підвідомчі такі спра­ви окремого провадження: про визнання громадянина обмеже­но дієздатним чи недієздатним; про визнання громадянина без­вісно відсутнім чи про оголошення громадянина померлим; про усиновлення дітей, які проживають на території України; про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану; про встановлення фактів, що мають юридичне значення; про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника; про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні. Пе­релік справ окремого провадження, підвідомчих суду, є вичерп­ним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ніхто не може бути обмежений у дієздатності чи позбав­лений її інакше як у випадках і в порядку, передбачених зако­ном з метою охорони матеріальних інтересів цих громадян і членів їх сімей. В статті 15 ЦК говориться, що громадянин, який внаслідок зловживання спиртними напоями або нарко­тичним засобами ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріаль­не становище, може бути обмежений судом у дієздатності. Згідно із ст. 16 ЦК також у судовому порядку громадянин може бути визнаний недієздатним, якщо він внаслідок душев­ної хвороби чи недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.                                                        

Таким чином, закон встановлює виключну підвідомчість су­дові справ про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним.

Відсутність громадянина в місці його постійного проживання може порушити інтереси інших осіб, що перебувають з ним у пев­них правовідносинах. З метою захисту інтересів названих осіб вста­новлено і судовий порядок визнання відсутньої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Так, в ст. 18 ЦК сказано, що громадянин може бути в судовому порядку визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного про­живання нема відомостей про місце його перебування.

Громадянин може бути в судовому порядку оголошений по­мерлим, якщо в місці його постійного проживання нема відомо­стей про місце його перебування протягом трьох років, а якщо він пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасно­го випадку, — протягом шести місяців.

Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав без вісті в зв'язку з воєнними діями, може бути в судовому поряд­ку оголошений померлим не раніше, ніж після закінчення двох років з дня закінчення воєнних дій (пп. 1, 2 ст. 21 ЦК).

В цій категорії справ законодавець також встановив виключ­ну підвідомчість справ суду.

Усиновлення (удочеріння) є оформлення спеціальним юри­дичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на пра­вах сина чи дочки.

Усиновлення допускається щодо дітей та виключно в їх інтере­сах. Діти, від яких відмовилися батьки в пологовому будинку, мо­жуть бути усиновлені за наявності письмової згоди батьків на уси­новлення після досягнення ними двомісячного віку. Усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземними громадянами провадиться у судовому порядку (гл. 35-А ЦПК) при умові, якщо єдиний або обидва батьки цієї дитини померли, або дали згоду на усиновлення в письмовій формі, або якщо понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги і турботи.

Народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, зміна імені, по батькові і прізвища підлягають реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Справи про встановлення неправильності запису в актах гро­мадянського стану підвідомчі суду, якщо органи реєстрації актів громадянського стану при відсутності спору про право цивільне відмовились внести виправлення в зроблений запис (ст. 266 ЦПК).

Цивільним процесуальним законодавством дається приблиз­ний перелік справ про встановлення фактів, що мають юридич­не значення, які підвідомчі суду. Однак закон встановлює і пев­не правило підвідомчості цих справ суду.

Судам підвідомчі справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо: згідно із законом такі факти пород­жують юридичні наслідки (виникнення, зміну чи припинення осо­бистих чи майнових прав громадян чи організацій); встановлен­ня факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; заявник не має іншої можливості отримати чи відновити належні документи, які стверджують факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого (позасудового) порядку їх встановлення (ст. 271 ЦПК).

Суд розглядає справи про встановлення: родинних відносин громадян; перебування громадянина на утриманні; каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконанням державних чи громадсь­ких обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню; реєстрації усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті; пе­ребування у фактичних шлюбних відносинах у встановлених за­коном випадках, якщо шлюб в органах реєстрації актів грома­дянського стану не може бути зареєстрований внаслідок смерті одного з подружжя; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізви­щем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті; факту смерті особи в певний час при відмові органів реєстрації актів громадянського стану зареє­струвати факт смерті.

Судовим порядком можуть бути встановлені також інші фак­ти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особи­стих чи майнових прав громадян, якщо чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення (ст. 273 ЦПК).

Будь-яка особа має право передавати на зберігання ощадним Ьанкам цінні папери і робити грошові внески на пред'явника. З ме­тою захисту прав таких осіб, що втратили документ на пред'явника, встановлено судовий порядок відновлення прав на втрачені документи.

Суду підвідомчі такі категорії справ про відновлення прав на втрачені документи, видані державним ощадним банком: про вклад грошових сум, про прийом на зберігання цінностей чи об­лігацій державних займів чи цінних паперів на пред'явника (ст. 276 ЦПК). В цій категорії справ законом встановлена винят­кова підвідомчість, оскільки відновлення прав на втрачені доку­менти на пред'явника розглядаються в судовому порядку.

Однією з категорій справ окремого провадження є справи по скаргах і протестах на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні. Заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нота­ріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі по­дати про це скаргу до районного (міського) суду. Прокурор має право принести протест на неправильно вчинену нотаріальну дію (ст. 285 ЦПК).

Якщо нотаріальні дії ущемляють права і охоронювані зако­ном інтереси інших осіб, які в цій нотаріальній дії участі не бе­руть, ці особи (громадяни, організації) можуть захищати свої права і інтереси шляхом пред'явлення позову.