§ 3. Підвідомчість справ, які виникають з адміністративно-правових відносин
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
В статті 24 ЦПК містяться загальні правила (критерії) розмежування підвідомчості в позовному провадженні. Відносно справ, які виникають з адміністративно-правових відносин, ЦПК закріпив інший принцип — перерахування в законі справ, що належать до ведення суду. В пункті 2 ч. 1 цієї статті сказано, що судам підвідомчі справи, які виникають з адміністративно-правових відносин, перелічені у ст. 236 ЦПК, а саме:
1) по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі; 1і) по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад та заявах про скасування рішення виборчої комісії про реєстрацію кандидата; І І •
12) по скаргах на рішення і дії Центральної та окружної виборчих комісій по виборах Президента України та заявах про скасування рішення Центральної виборчої комісії;
13) по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України;
14) по скаргах на рішення і дії Центральної виборчої комісії;
15) по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумі-сництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності;
2) по скаргах на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень;
3) по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності;
3і) по скаргах на рішення, прийняті відносно релігійних організацій;
З2) за заявами прокурора про визнання правового акта незаконним;
4) про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню.
Судом перевіряються законність й обґрунтованість дій адміністративних органів чи службових осіб при розгляді не тільки справ, перелічених в ст. 236 ЦПК, але й справ у позовному порядку. Наприклад, в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу УРСР» пояснюється, що відповідно до ст. 24 ЦПК судовому розгляду підлягають спори, пов'язані з договором найму жилого приміщення, зокрема: про надання наймачеві звільненого жилого приміщення в квартирі, в якій він проживає, якщо йому відмовлено в наданні цього приміщення або на нього видано ордер іншій особі, чи воно передано іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі; про відмову у видачі охоронного свідоцтва; про відмову підприємств, установ, організацій (крім колгоспів) у згоді на обмін або виконкому — у видачі обмінного ордера; про переселення на час капітального ремонту житлового будинку1. Це пов язано з тим, що ні один Із перерахованих вище спорів не носить в чистому вигляді адміністративно-правового характеру, ці та деякі інші спори ускладнені елементами інших матеріально-правових відносин. В цих справах органічно пов'язані спір про адміністративний акт і спір про суб'єктивне цивільне справо, що виникло на основі адміністративного акта.
Таким чином, критерієм віднесення до судової підвідомчості справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, з одного боку, є характер спору, що виникає з адміністративно-правових відносин, не пов'язаного з будь-якими цивільно-правовими наслідками; з іншого — повинна бути пряма вказівка в законі на віднесення справи до судової підвідомчості.
Згідно із ст. 239 ЦПК і ст. 34 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» суди повинні приймати на розгляд як скарги осіб, які заявляють про те, що відповідна дільнична виборча комісія, складаючи списки виборців і списки громадян, які мають право брати участь у референдумі, допустила щодо них неправильності, так і скарги громадян, які заявляють, що до списків неправильно включена та чи інша особа, яка не має виборчого права, або не включена особа, яка його має.
Суд приймає до свого розгляду скаргу лише в тому разі, якщо заяву розглядала і відхилила відповідна дільнична виборча комісія, яка подала списки виборців для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 240 ЦПК).
Судам підвідомчі справи по скаргах на рішення територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії про відмову в реєстрації кандидата в депутати або на посаду голови Ради, про скасування рішення про реєстрацію кандидата, з питань передвиборчої агітації, про визнання виборів недійсними та заяви виборчої комісії про скасування рішення про реєстрацію кандидата у зв'язку з порушенням заборони використання підпорядкованих кандидату і довіреним особам засобів масової інформації для організації агітаційної роботи (гл. 30-А ЦПК).
Суди розглядають також скарги на рішення Центральної виборчої комісії про відмову в реєстрації участі партії (виборчого блоку) у виборах Президента України, на відмову цієї комісії зареєструвати претендента на кандидата у Президенти України як кандидата у Президенти України, на відмову окружної виборчої комісії в реєстрації ініціативної групи виборців, на рішення Центральної виборчої комісії про визнання виборів недійсними та заяви про скасування рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в Президенти України (гл. 30-Б ЦПК).
Судам підвідомчі справи по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України (гл. 30-В ЦПК), а також по скаргах на рішення і дії Центральної виборчої комісії (гл. 30-Г ЦПК). Суди також розглядають справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності (гл. 30-Д ЦПК).
Суду підвідомчі справи по скаргах громадян на рішення дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності. В суд можуть бути оскар жені будь-які дії або бездіяльність державних органів, юридич них чи службових осіб, внаслідок яких громадянин позбавлений можливості повністю чи частково реалізувати право, надане йому законом чи іншим нормативним актом (відмова виконкому місцевої Ради взяти на облік по покращенню житлових умов, зняття з такого обліку, відмова у прописці, в реєстрації транспортних засобів чи будови, в зарахуванні дітей до дошкільного чи шкільного закладу тощо), чи на нього покладене яке-не-будь зобов'язання.
Судам не підвідомчі скарги:
на акти органів законодавчої і виконавчої влади, що підлягають розгляду щодо їх конституційності;
на акти, що стосуються забезпечення обороноздатності держави, державної безпеки, зовнішньополітичної діяльності держави, збереження державної, військової і службової таємниці; на акти і дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження;
на акти і дії об'єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутріорганізаційної діяльності або їх виключної компетенції. У судовому порядку можуть бути оскаржені рішення державних органів з питань: перевищення встановленого законом строку прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій; відмови в реєстрації статутів (положень) релігійних організацій; володіння та користування культовими будівлями та майном (ст. 248" ЦПК).
Справи про стягнення недоїмки та інших платежів з державних, громадських, кооперативних підприємств, організацій, установ вирішуються, як правило, в адміністративному порядку. Судам же підвідомчі справи про стягнення з громадян України, осіб без громадянства та іноземних фізичних осіб недоїмки по державних та місцевих податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню (п. 4 ст. 236 ЦПК), а також справи про стягнення недоїмки по податках та інших платежах з іноземних юридичних осіб. Судам підвідомчі і справи по заявах митних чи фінансових органів про стягнення з фізичних та іноземних юридичних осіб не виплачених у встановлений строк митних зборів, а також вартості не затриманих предметів контрабанди. Таким чином, у цій категорії справ має місце виняткова судова підвідомчість.