§ 4. Службові строки
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
зки підготовки справи та розгляду цивільних справ, які зобов'язують суд чинити процесуальні дії у визначений проміжок насу,за характером є службовими, а не процесуальними. Відмінність цих строків від процесуальних зводиться до наступного.
По-перше, правила про ці строки містяться в главі 18 ЦПК, яка регулює «підготовку цивільної справи до судового розгляду, а не процесуальні строки. По-друге, вони встановлені для суду. По-третє, вони відрізняються від процесуальних строків за наслідками їх пропуску. Пропуск без поважних причин процесуального строку позбавляє особу, яка бере участь у справі, можливості вчиняти процесуальну дію, а пропуск службового строку, навпаки, не знімає з суду обов'язку вчинити процесуальну дію або комплекс процесуальних дій. По-четверте, на відміну від процесуальних строків, встановлених законом, службові строки можуть бути продовжені (ст. 146 ЦПК).
Строки підготовки справи встановлені тривалістю сім днів, а у виняткових випадках по складних справах цей строк може бути до 20 днів з дня прийняття заяви.
Строк І розгляду цивільної справи встановлюється законом залежно від категорії справ. Загальний строк розгляду справи за законодавством України дорівнює 15 дням. Для окремих категорій %позовних справ встановлено скорочений строк розгляду: семиденний строк—для справ, що виникають з трудових правовідносин; десятиденний строк — для справ про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника (ст. 148 ЦПК).
Скорочені строки розгляду встановлені і для окремих справ, що виникають з адміністративно-правових відносин. Так, справи по скаргах на неправильності в списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, повинні розглядатися не пізніше трьох днів, включаючи і день надходження скарги, якщо вона подана не пізніше дванадцятої години цього дня (ст. 241 ЦПК). Скарги на рішення територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії і заяви про скасування рішення виборчої комісії про реєстрацію кандидата розглядаються судом у п'ятиденний строк (ст. 2433 ЦПК). Скарги на відмову Центрвиборчкому зареєструвати претендента як кандидата у Президенти України Верховний Суд України розглядає у триденний строк, а інші скарги і заяви — у семиденний строк (ст. 243* ЦПК). У семиденний строк розглядають суди заяви про скасування рішення про реєстрацію кандитата в народні депутати України {ст. 24313 ЦПК), скарги на рішення і дії Центрвиборчкому (ст. 24318 ЦПК). Не пізніше як у десятиденний строк з дня надходження суд повинен розглянути скаргу на дії адміністративних органів (ст. 246 ЦПК) та скаргу на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних або посадових осіб у сфері управлінської діяльності (ст. 2486 ЦПК), скаргу на рішення, що прийняті відносно релігійних організацій (ст. 24813 ЦПК), заяву прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи (ст. 24818 ЦПК).
Інколи службові строки встановлюються і для органів та осіб, які взагалі не брали участі в процесі. Так, згідно із ст. 235 ЦПК підприємства, установи, службові особи, трудові колективи зобов'язані в місячний строк повідомити суд про вжиті ними заходи щодо усунення порушень законності, недоліків у роботі, які суд виявив при розгляді цивільної справи, і постанорив по них окрему ухвалу.
Значення службових строків важко переоцінити, оскільки вони сприяють оперативному захисту суб'єктивних прав у цивільному судочинстві.