Цивільне процесуальне законодавство передбачає по­рядок оформлення повноважень і допуску представників гро­мадських організацій і трудових колективів до участі в справі. Згідно з ч. З ст. 161 ЦПК повноваження представників громадсь­кості повинні стверджуватись виписками з постанов загальних зборів або виборного органу громадської організації чи колек­тиву. В представлених виписках обов'язково має бути відбита громадська думка з приводу справи, а також вирішене, питання про конкретного представника.

Недопустимо, якщо представник громадськості направляєть­ся до суду одноособово керівником тієї чи іншої організації, ко­лективу, а його повноваження оформляються довіреністю. Єди­ною і достатньою підставою для допуску представників гро­мадських організацій і трудових колективів до участі в судовому розгляді є виписка з постанови загальних зборів або виборного органу громадської організації чи колективу.

Важко погодитись з окремими авторами, які вважають, що у випадках, коли на загальних зборах трудового колективу і гро­мадської організації представник для участі в суді не обраний, ке­рівник організації може сам доручити конкретній особі брати участь у справі. Повноваження такого представника, на їх дум­ку, оформляються довіреністю і випискою з протоколу даних зборів. Ця позиція суперечить закону. Якщо повноваження пред­ставника не оформлені або оформлені неналежним чинрм, суд може відкласти розгляд справи і запропонувати громадській організації чи трудовому колективу усунути цей недолік.

Навряд чи можна погодитися з тими авторами, які вважають, що для вступу в процес представника громадськості необхідно, щоб він подав до суду заяву про допущення в процес пб конк­ретній справі1. Така процесуальна дія не передбачена ЦПК. До тоґо ж, наприклад, і судові представники сторін та третіх осіб також не зобов'язані подавати заяву про допущення в процес. Для вступу в процес представника громадськоГ організації або трудового колективу достатньо пред'явлення ним належним чи­ном оформлених повноважень.

ЦПК не вирішив питання про те, за чиєю ініціативою можуть брати участь у судовому розгляді представники громадських організацій або трудових колективів. Практика свідчить, що участь представників громадських організацій і трудових колек­тивів у судовому розгляді в значній мірі залежить від ініціативи суду. Суди завжди пйвинні повідомляти громадські організації і трудові Колективи про заяви, що надійшли до суду, у справах, роз­гляд і вирішення яких має суспільне значення, а громадськість вправі вирішувати питання про участь у процесі.

Питання про можливість участі у розгляді цивільної справи представника громадської організації і трудового колективу вив­чається суддею в стадії підготовки справи до судового розгляду. Згідно з п. 5 ст. 143 ЦПК суддя вирішує питання про допущення до участі в судовому розгляді представника громадської органі­зації чи трудового колективу. Правильно роблять судді, які ке­руються цим пунктом, своєчасно направляють повідомлення відповідним громадським організаціям і трудовим колективам про заяви, що надійшли до суду. Доцільно вказати також, яким чином мають бути оформлені повноваження представника, і ро­з'яснити його процесуальні права і обов'язки.

Представники громадських організацій і трудових колективів можуть вступати в цивільний процес за клопотанням осіб, які бе­руть участь у справі (ст. 99 ЦПК). Проте в будь-якому випадку виділенню представника повинно передувати обговорення спра­ви на зборах трудового колективу чи громадської організації або на засіданні виборного органу, оскільки представник громадсь­кої організації чи трудового колективу бере участь у цивільному процесі для викладення суду не своєї особистої думки по суті спору, а думки колективів і організацій, що його уповноважили.

Суди не повинні відмовляти в допущенні представників гро­мадських організацій і трудових колективів з мдтавЬ.«е.Доціль-ності, простоти або малозначності справи.

В практиці судових органів по-різному вирішуєтеся йитання про те, скільки представників громадських організацій і трудо­вих колективів може брати участь у розгляді справи.'Законом це питання не вирішено. Виходячи із суті розглядуваного інститу­ту, слід підкреслити, що від однієї громадської організації чи трудового колективу повинен бути виділений тільки один пред­ставник, який і викладає суду думку колективу, що його уповно­важив. В той же час було б помилкою вважати, що думка одно­го колективу з приводу справи» що розглядається судом, обов'яз­ково повинна співпадати з думкою іншого. Різні Громадські організації і трудові колективи можуть мати різні думки з при­воду однієї і тієї ж справи. Сторони можуть бути членами різних колективів, і тоді можлива участь декількох представників від кожної громадської організації або трудового колективу.