§ 13. Нотаріальні дії, спрямовані на зберігання спадкового майна та документів.
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
Державні нотаріуси та посадові особи виконкомів місцевих Рад за повідомленням громадян (організацій) про залишене майно або за власною ініціативою вживають заходів до охорони спадкового майна в інтересах спадкоємців, відказоодержу-вачів, кредиторів або держави.
Заяви з проханням про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна подаються як письмово, так і усно.
Вживаючи заходів щодо охорони майна, нотаріус або посадова особа виконкому місцевої Ради встановлюють місце відкриття спадщини, сповіщають про це спадкоємців і вчиняють дії, які закінчуються складенням опису і передачею описаного майна на відповідальне зберігання. Опис і оцінка речей провадяться за актом з участю заінтересованих осіб, якщо вони того бажають, і не менше як двох понятих.
Після опису майна заява про вчинення охоронних дій реєструється в книзі обліку і заводиться спадкова справа. Якщо є спадкоємці, то описане майно передається на зберігання їм або іншим заінтересованим особам. Якщо в заповіті спадкодавець вказав виконавця заповіту, то охоронцем майна доцільно призначити дану особу.
Передача майна на охорону фіксується написом на акті опису, а також розпискою особи, яка прийняла майно на зберігання і попереджена про кримінальну і матеріальну відповідальність за розтрату або утаювання спадкового майна і заподіяну шкоду.
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо вона ними не була прийнята, то до закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 459 ЦК). Якщо до закінчення вказаного строку залишається менше трьох місяців і надходить заява про згоду прийняти спадщину від осіб, для яких право спадкоємства виникає у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, охорона спадкового майна продовжується до трьох місяців (ч. З ст. 549 ЦК).
У випадку відсутності майна, яке підлягає опису, про це складається акт і сповіщаються спадкоємці.
Якщо спадкоємці заперечують проти опису, складається акт про відмову пред'явити майно і заінтересованим особам роз'яснюється позовний порядок витребування належної частки спадкового майна.
До прийняття спадщини нотаріус або посадова особа виконкому Ради народних депутатів дає розпорядження про видачу з спадкового майна грошових сум для покриття витрат, пов'язаних з прийняттям спадкового майна і похованням померлого спадкодавця. У разі відсутності грошових сум дається розпорядження видати з спадкового майна речі, вартість яких відповідає вказаним фактичним витратам. Один примірник розпорядження про видачу з спадкового майна грошових сум або речей на покриття витрат додається до спадкової справи. Нотаріус або посадова особа виконкому Ради зобов'язані попередньо повідомити спадкоємців про припинення заходів щодо охорони спадкового майна, а при переході майна до держави — відповідний фінансовий орган.
Нотаріуси та консульські установи приймають» на зберігання передані їм з цією метою документи.
Документи приймаються на зберігання за заявами юридичних осіб і громадян, згідно із зробленим описом. Про прийняття різного роду документів на зберігання нотаріус видає особі, яка їх здала, свідоцтво за встановленою формою, до якого додається примірник опису.
Документи, прийняті на зберігання нотаріусом, повертаються на вимогу особи, яка здала їх на зберігання, або на вимогу уповноважених нею осіб при пред'явленні свідоцтва і примірника опису документів або за постановою суду.