Арбітражний суд розглядає господарські спори у по­рядку позовного провадження за заявами заінтересованих під­приємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних) та громадян, чиї права й охоронювані законом інтереси порушені.

Спори можуть передаватись на розгляд арбітражного суду лише після вжиття заходів до їх доарбітражного врегулювання безпосередньо сторонами у претензійному порядку. Порядок доарбітражного врегулювання господарських спорів визначаєть­ся розділом IIАПК.

Попередній розгляд спорів безпосередньо сторонами до звер­нення в арбітражний суд має за мету: забезпечення якнайшвид­шого поновлення порушених прав підприємств та організацій, а також врегулювання розбіжностей, що виникають між ними з господарських договорів, на основі суворого дотримання закон­ності у господарській діяльності підприємств та організацій; сприяння виявленню та усуненню причин і умов, що породжують факти невиконання договірних зобов'язань, безгосподарності та інших порушень договірної дисципліни, відшкодування в уста­новленому порядку за рахунок винних осіб витрат, що були за­подіяні підприємствам та організаціям, покращенню роботи по укладенню та виконанню господарських договорів.

У деяких випадках закон не передбачає обов'язкового доар-бітражного врегулювання спору. Так, справи за заявою проку­рора або його заступника, Антимонопольного комітету Украї­ни та його територіальних відділень порушуються арбітражним судом незалежно від того, чи були вжиті сторонами заходи до-арбітражного врегулювання спорів.

Вимоги щодо доарбітражного врегулювання господарських спорів не поширюються також на: спори про визнання договорів недійсними; спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств і організацій, які не відповідають законодавству і порушують права і охоронювані законом інте­реси підприємств і організацій; спори про стягнення заборгова­ності по опротестованих векселях, а також на спори про звернен­ня стягнення на закладене майно.

Позов, який було подано з порушенням претензійного поряд­ку врегулювання господарського спору, у тих випадках, коли цей порядок для даної категорії справ передбачений законом, повер­тається без розгляду.

Суддя арбітражного суду повинен повернути позовну заяву без розгляду і з інших підстав. Наприклад: якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; якщо не представлено до­кази сплати державного мита у встановленому порядку та роз­мірі; якщо порушено правила подання позовних вимог, та в інших випадках, передбачених АПК.

Повернення позовної заяви не перешкоджає після усунення порушення вдруге звернутися до арбітражного суду.

Арбітражний суд у деяких випадках повинен відмовити в порушенні позовної справи. Це має місце у наступних випадках: якщо заява не підлягає розгляду в арбітражному суді; якщо вже є рішення арбітражного або третейського суду з господарсько­го спору між тими самими сторонами, з того самого предмета і з тих самих підстав; коли позов подано до підприємства, органі­зації, які ліквідовані. Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору або його заступнику, якщо вони є заявителями, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.                                           х

Ухвала арбітражного суду про відмову в прийнятті позовної заяви може бути перевірена в порядку судового нагляду. У випад­ку, коли ця ухвала буде скасована, позовна заява вважається поданою в день "початкового звернення до арбітражного суду.

Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації, дер­жавного або іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або документом про його утворення, прокурором або його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності чи його представником.

У позовній заяві позивач повинен указати найменування ар­бітражного суду, сторін; їх поштові адреси; документи, що підтвер­джують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяль­ності, та інші відомості, які необхідні для вирішення спору арбіт­ражним судом. До заяви додаються документи, що підтверджують позовні вимоги, вжиття позивачем засобів до урегулювання спо­ру безпосередньо з відповідачем, оплату державного мита, надіс­лання другій стороні копії заяви (поштова квитанція, опис цінно­го листа, вилучення з реєстру поштових відправлень тощо).

При порушенні справи в арбітражному суді особлива увага повинна приділятись визначенню доказів по справі. В порівнянні з цивільним процесом в арбітражному процесі не використовуються показання свідків як засіб встановлення наявності або відсутності обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

В арбітражному суді предметом розгляду є господарські спо­ри, тому тут більше значення мають письмові докази-докумен-ти: договори, протоколи, акти, бухгалтерські звіти, накладні, сертифікати, специфікації тощо. Всі ці документи обов'язково повинні додаватись до позовної заяви або в ній повинно бути вказано, де або у кого ці документи знаходяться.

Суддя арбітражного суду, приймаючи позовну заяву, не піз­ніше п'яти днів після її надходження виносить ухвалу про пору-* шення справи і направляє її сторонам, прокурору, якщо він є за4* явителем, іншим особам, які беруть участь в арбітражному про­цесі від імені та в інтересах сторін. Ухвала направляється підприємствам, установам, організаціям, державним та Іншим органам у випадках, коли від них вимагають документи, відо­мості й висновки або їх посадові особи викликаються в арбітраж­ний суд. В ухвалі вказується день, місце і час розгляду справи в засіданні арбітражного суду, зазначаються необхідні дії, що по­винен здійснити суддя по підготовці справи до розгляду.

Оскільки в арбітражному процесі провадження по госпо­дарських спорах є позовним, основні його учасники — сторони: позивач і відповідач. В арбітражному суді кожна із сторін має рівні процесуальні права. Сторони мають право знайомитись з матеріалами справи, робити виписки з них, знімати копії, пред­ставляти докази, давати арбітражному суду усні та письмові по­яснення, брати участь у прийнятті рішення. Відповідач зобов'я­заний після одержання копії позовної заяви направити до арбіт­ражного суду, позивачеві, а також іншим особам, які беруть участь у процесі від імені сторін, відзив на позовну заяву і всі необхідні для вирішення спору документи.

Відповідач має право до прийняття рішення по спору пода­ти до позивача зустрічний позов для розгляду його разом з по­чатковим позовом, якщо обоє вони пов'язані між собою.

Суддя арбітражного суду з метою забезпечити правильне і своєчасне вирішення господарського спору вчиняє необхідні дії по підготовці матеріалів до розгляду справи. Він може запро­сити від сторін додаткові докази, зобов'язати сторони провес­ти перевірку розрахунків або спільно виконати певні дії, запро­сити від сторін, підприємств та інших господарських органів, які не є сторонами по справі, документи, відомості і висновки, вирішити питання про призначення експертизи тощо. Вимоги судді, пред'явлені в межах повноважень арбітражного суду, обо­в'язкові для підприємств та організацій, а також посадових осіб, до яких ці вимоги звернені.

Розгляд справ здійснюється суддею одноособове. Для розгля­ду складних спорій голова арбітражного суду чи його заступник може вводити до складу арбітражного суду додатково двох суддів.

Розгляд і вирішення господарських спорів провадиться в за­сіданні арбітражного суду. Справи мають бути розглянуті арбі­тражним судом у строк не більше двох місяців від дня одержан­ня позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості по опро­тестованому векселю повинен бути вирішений судом у строк не більше одного місяця з дня одержання позовної заяви.

У необхідних випадках спори можуть розглядатися безпосе­редньо на підприємствах і в організаціях.

В арбітражному процесі можуть брати участь посадові осо­би, працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, якщо суд їх викликав для дачі пояснень з питань, що виникають при розгляді справи. Вони мають певні процесу­альні права. Зокрема, мають право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, представляти докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів та ін.

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі роз­гляду справи трьома суддями — суддею, який головує в засідан­ня. Арбітражний суд повинен забезпечити всебічне і об'єктивне виявлення прав і обов'язків сторін, усіх обставин спору та причин його виникнення, суворе дотримання прав і обов'язків сторін, а також забезпечити виховний вплив арбітражного процесу.

При розгляді справи в засіданні арбітражного суду кожна сторона повинна доказати ті обставини, на котрі вона посилаєть­ся як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються в арбітражний суд й іншими учасниками арбітражного процесу. Якщо поданих сторонами доказів недо­статньо, арбітражний суд зобов'язаний витребувати від підпри­ємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Арбітражний суд, якщо подана заява стороною, прокурором або його заступником, що подали позов, або за своєю ініціати­вою може вжити заходів до забезпечення позову в усякій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення арбітражного суду.

Арбітражний суд за результатами розгляду господарського спору по суті приймає рішення, яким задовольняє позов або відмовляє в позові повністю чи частково, або припиняє провад­ження в справі.

Рішення арбітражного суду складається з вступної, описової, мотивуючої і резолютивної частин. Воно приймається в засіданні суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується трьома суддями — більшістю голосів судців.

Рішення арбітражного суду по справі викладається в пись­мовій формі і підписується суддею, головуючим у засіданні, а якщо спір розглядається трьома суддями — всіма судцями, що брали'участь у засіданні. Якщо справа розглядалась трьома суддями, суддя, не згодний з рішенням, може викласти в письмовій формі свою окрему думку, яка прилучається до справи.

Арбітражний суд при прийнятті рішення має певні права. Зокрема, приймаючи рішення з господарського спору, він визнає недійсним повністю або в частині договір, що суперечить зако­нодавству, або укладений з метою, що суперечить інтересам дер­жави, а також відмовляє в задоволенні вимог сторін, коли ці ви­моги не є законними. Арбітражний суд має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захлсту прав і за­конних інтересів підприємств і організацій; зменшувати у винят­кових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; стягувати в доход місцевого бюджету зі сторони, що допустила порушення строків пред'явлення і розгляду претензій, штраф у розмірі, вста­новленому законодавством, та ін.

Прийняте рішення оголошується арбітражним судом в засі­данні після закінчення розгляду справи.

Засідання арбітражного суду не завжди закінчується прий­няттям рішення по справі. В ряді випадків, наприклад, якщо є необхідність залучити іншого позивача або відповідача або за­просити додаткові докази, арбітражний суд відкладає розгляд справи. Арбітражний суд також може припинити, закрити про­вадження в справі або залишити заяву без розгляду.

Про відкладення справи, припинення, закриття проваджен­ня в справі або якщо справа залишається без розгляду, арбітраж­ний суд виносить ухвалу.

Рішення арбітражного суду повинно бути законним і об­ґрунтованим. Якщо в прийнятому рішенні були допущені недо­ліки, вони можуть бути виправлені. Так, суддя арбітражного суду за заявою сторони або із своєї ініціативи має право виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки, не торка­ючись суті рішення, а також додатково вирішити питання про розподіл витрат на ведення справи, якщо це питання залишилось невирішеним арбітражним судом. Крім того, він вправі роз'яс­нити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Арбітражний суд має право за заявою сторони, поданням прокурора або його заступника і з своєї ініціативи переглянути рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами, які мають істотне значення для справи, що не були і не могли бути відомі заявнику. Заява або подання прокурора або його заступника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може бути подана в арбітражний суд у строк не пізніше двох місяців після встановлення обставин, які є підставою для перегляду.

Рішення, ухвали, постанови арбітражного суду набувають чинності негайно після прийняття і підлягають обов'язковому виконанню.

Виконання рішення арбітражного суду проводиться на підставі наказу, який є виконавчим документом і видається арбітражним судом стягувачу, як правило, одночасно з рішенням. Наказ може бути пред'явлений до виконання не пізніше трьох місяців після прий­няття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встанов­леного при відстрочці чи розстрочці виконання рішення.