§ 2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
Арбітражні суди України здійснюють правосудця в господарських відносинах за встановленою для них підвідомчістю справ. Вони розглядають справи по спорах, що виникають при укладенні, зміненні, розірванні та виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також по спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, окрім спорів, що виникають при узгодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів за послуги (виконання робіт), якщо ці ціни або тарифи згідно із законодавством не можуть бути встановлені за узгодженням сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до ведення інших органів.
Арбітражним судам також підвідомчі: справи про банкрутство; справи, які виникають на підставі заяв органів Антимоно-польного комітету України з питань, що віднесені законодавчими актами до їх компетенції.
Підвідомчий арбітражним судам спір може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміненні, розірванні та виконанні господарських договорів, які зв'язані з задоволенням державних потреб.
Процесуальним законодавством України встановлюється підсудність справ арбітражним судам. Якщо підвідомчість справ установлює або окреслює лише коло справ, що відносяться до розгляду і вирішенню всіма арбітражними судами, то встановлення підсудності справ дозволяє розподілити справи, підвідомчі арбітражним судам, між різними ланками в системі арбітражних судів. Підсудність справ судам загальної юрисдикції, як відомо, може бути двох видів: родова та територіальна. Це має місце і при визначенні підсудності справ арбітражним судам.
Загальне правило про родову підсудність викладене в ст. 13 АПК. Арбітражні справи нижчої ланки — Арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя розглядають усі підвідомчі арбітражним судам спори, крім тих, що підсудні Вищому арбітражному суду.
Підсудність справ Вищому арбітражному суду є винятком Із загального правила родової підсудності. Вищий арбітражний суд розглядає справи по спорах: в котрих однією із сторін є вищий або центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські Ради або обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; матеріали, що містять державну таємницю; прямо віднесені до його підсудності законами України, міжнародними договорами України, на обов'язковість котрих дано згоду Верховної Ради України.
Вищий арбітражний суд, як уже було зазначено, може в межах підвідомчості арбітражних судів України прийняти до свого провадження будь-який господарський спір.
АПК встановлює три види територіальної підсудності: загальну, альтернативну та виключну. За загальною територіальною підсудністю справи по спорах, що виникають при укладенні, зміненні та розірванні господарських договорів, справи по спорах про визнання договорів недійсними, розглядаються арбітражними судами за місцем знаходження сторони, яка зобов'язана по договору здійснити на користь другої сторони певні дії, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін. Справи по спорах, що виникають при виконанні господарських договорів і з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються арбітражним судом за місцем знаходження відповідача; справи про банкрутство розглядаються арбітражним судом за місцем знаходження боржника.
Альтернативна територіальна підсудність спорів арбітражному суду має місце в двох випадках, передбачених чч. З і 5 ст. 15 АПК. По-перше, справи по спорах, в яких беруть участь декілька відповідачів, розглядаються арбітражним судом за місцем знаходження одного з відповідачів за вибором позивача. По-друге, місце розгляду справ по господарському спору, в якому однією із сторін є Арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражний суд області, міст Києва і Севастополя, визначає Вищий арбітражний суд.
Щодо виключної територіальної підсудності справ арбітражному суду, то і вона передбачена законом у двох випадках: віднесені до підсудності арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області, міст Києва і Севастополя справи по спорах, що виникають з договору перевезення, в якому одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються арбітражним судом за місцем знаходження цього органу; справи по спорах про право власності на майно або про вилучення майна з чужого незаконного володіння або про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються арбітражним судом Автономної Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва і Севастополя за місцем знаходження майна (ст. 16 АПК).
Арбітражне процесуальне законодавство регулює також порядок, пов'язаний з передачею в деяких випадках справ по господарських спорах від одного арбітражного суду до другого (ст. 17 АПК).
У випадках непідсудності справи арбітражному суду, до якого вона надійшла, або при зміненні справи в процесі її розгляду внаслідок зміни підстави позову, заміни сторони, пред'явлення зустрічного позову, притягнення іншого позивача або відповідача — арбітражний суд направляє матеріали справи в інший арбітражний суд за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. В інших випадках, коли голова арбітражного суду або його заступник визнає, що матеріали справи або справа передані в даний арбітражний суд з порушенням установленої підсудності, ці матеріали або справа з відповідними висновками надсилаються до Вищого арбітражного суду, який і розглядає питання про належну підсудність справи.
Нарешті, голова Вищого арбітражного суду, його заступник мають право на прохання учасників арбітражного процесу або з власної ініціативи вилучити будь-яку справу, що є в провадженні того чи іншого арбітражного суду, й передати її на розгляд в інший арбітражний суд.
Передача матеріалів справи або справи з арбітражного суду до органу, який вирішує господарські справи у іншій державі, відбувається у порядку, що передбачений законодавчими акта-ми>¥країни, міждержавними договорами та угодами.