Заробітна плата (заробіток), пенсія, стипендія є основ­ним джерелом забезпечення задоволення матеріальних та духов­них потреб працюючих та членів їх сімей, тому законодавство встановлює умови і порядок звернення стягнень на ці доходи і певні межі стягнень.

Характерним для заробітної плати є те, що вона сплачуєть­ся за роботу, виконувану за трудовим договором.

Заробіток — це оплата за працю, яка виконується в зв'язку з членством в певній організації (наприклад, заробіток члена промис­лової або споживчої кооперації). Заробітком є оплата праці засуд­жених громадян, які відбувають міру покарання у виправних уста­новах. Заробітком є і доходи громадян, які займаються підприєм­ницькою діяльністю, винагорода авторів, раціоналізаторів тощо.

Закон допускає звернення стягнення на пенсії, стипендії осіб, які навчаються у вищих та інших навчальних закладах.

Допомога, що виплачується з фонду соціального забезпечен­ня при тимчасовій непрацездатності, має цільове призначення, тому закон дозволяє звернення стягнення на цю допомогу тільки за рішенням суду і лише при стягненні аліментів та відшкодуванні шкоди від каліцтва або втрати годувальника.

Закон дозволяє звернення стягнення і на суми, одержувані боржником на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника (ст. 405 ЦПК).

Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток) допус­кається при умовах: 1) періодичності виплат, встановлених зако­ном; 2) відсутності у боржника майна або недостатності його для стягнення всієї суми боргу; 3) при стягненні з громадянина на ко­ристь організації невеликих сум, які можна повністю одноразо­во стягти з заробітку, не перевищуючи тієї суми, на яку за законом може бути звернуто стягнення.

Виконавчі написи нотаріуса про стягнення заборгованості на користь державної організації, незалежно від суми стягнення, надсилаються стягувачами для виконання безпосередньо за міс­цем роботи боржника або за місцем одержання пенсії чи сти­пендії. В такому ж порядку виконуються постанови про стягнен­ня штрафів, накладених в адміністративному порядку.

Направляючи виконавчі документі за місцем роботи чи за місцем одержання відповідних доходів, державний виконавець надсилає письмове розпорядження про те, в якому розмірі що­місячно повинні провадитись відрахування із зарплати (заробі­тку) боржника до повного стягнення всієї суми боргу, але з дот­риманням вказаної у законі межі стягнення.

Стягнення з заробітної плати (заробітку), пенсії та стипендії провадиться адміністрацією організації, підприємства відраху­ванням сум з належної боржникові суми зарплати (заробітку) після відрахування з неї податку. Відраховані суми вручаються стягувачеві особисто або надсилаються йому поштою.

Законодавство встановлює єдиний перелік меж стягнень із зарплати (заробітку), пенсії, стипендії, який визначає розмір стяг­нень в 50 процентів і 20 процентів як максимальні (ст. 404 ЦПК). Зниження встановлених законом меж стягнень може здійснити лише суд у судовому засіданні з врахуванням конкретних обста­вин справи в порядку, встановленому ст. 366 ЦПК.

Відраховується 50 процентів зарплати боржника і прирівня­них до неї виплат при стягненні збитків, завданих розбоєм і роз­краданням державного, кооперативного, іншого громадського чи особистого майна громадян; при відшкодуванні шкоди, запо­діяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; при стяг­ненні аліментів, крім аліментів на неповнолітніх дітей, де розмір стягнень може перевищувати 50 процентів.

По всіх інших видах стягнень відраховується 20 процентів не­залежно від кількості пред'явлених виконавчих документів (ст. 404 ЦПК).

Коли з заробітної плати (заробітку) боржника провадиться кілька стягнень за декількома листами, для яких законом вста­новлено рііні межі стягнення, то в цих випадках боржникові має бути залишено не менше 50 процентів його заробітку.

Стягнення із заробітку боржника, який за вироком суду відбуває виправні роботи без позбавлення волі, провадиться без урахуван­ня стягнень за вироком. В такому разі стягнення можуть Сягати 70 процентів заробітної плати. Стягнення із заробітку осіб, які відбу­вають міру покарання в колоніях та інших виправно-трудових, установах, провадиться за правилами статей 52,53 Виправно-трудо­вого кодексу (ВТК). З заробітку засуджених стягується вартість харчування, одягу і вимоги за виконавчими листами, але якщо вони не порушують режиму і виконують норми виробітку або завдання, то з їх заробітку, незалежно від усіх стягнень, на їх особистий раху­нок зараховуються суми (залежно від ступеня працездатності і виду виправної установи) не менше 10,45, 50 процентів заробітку.

Не звертається стягнення на суми, вказані в ст. 406 ЦПК, а саме: на вихідну допомогу при звільненні працівника; на компенсацію за невикористану відпустку, крім стягнення аліментів "у випадку, якщо особа при звільненні одержує компенсацію за невикористану про-тягоМ кількох років відпустку; на компенсації, передбачені законо­давством про працю; на премії, що мають одноразовий характер; на суми, виплачувані при переводах на роботу в іншу місцевість, у зв'язку з відрядженням; на державні допомоги багатодітним та оди­ноким матерям; на допомогу з коштів соціального страхування, що видається при народженні дитини і на поховання.

Державний виконавець повинен не рідше як один раз на квар­тал особисто перевіряти правильність стягнення сум із зарплати (заробітку), пенсії і стипендії і своєчасність вручення цих сум стя-гувачеві, про що складає акт.

При звільненні боржника з роботи установа, підприємство, організація повертає виконавчий лист державному виконавцеві з позначкою про відрахування, які проведеш, і про нове місце робо­ти боржника, якщо воно відоме. Державний виконавець, одержав­ши документ, має перевірити правильність проведених записів про стягення і засвідчити їх своїм підписом і печаткою, а потім напра­вити виконавчий лист за новим місцем роботи боржника. Після закінчення виконання виконавчий лист з помітками про виконан­ня направляється державним виконавцем в суд, яким вирішено спра­ву, виконавчий напис нотаріуса—стягувачеві, а постанова про на­кладення штрафу — органу, що виніс цю постанову.