Сроки давності у стадії виконання судових рішень — це встановлені законом строки, протягом яких судове рішення або рішення несудових органів може бути пред'явлено для при­мусового виконання. Дія строку давності виявляється в тому, що при пропуску строку виконавчий лист не видається, а вчасно ви­даний і не пред'явлений протягом строку втрачає свою силу і до виконання судом не приймається.

Рішення суду в справі, в якій хоч би однією з сторін є грома­дянин, може бути пред'явлено для примусового виконання протя­гом трьох років з моменту набрання ним законної сили, а в усіх інших справах — протягом одного року (ч. 1 ст. 359 ЦПК). Такі ж строки діють і при пред'явленні до виконання виконавчих на­писів нотаріусів. Скорочені строки давності—тримісячні—вста­новлені для пред'явлення до виконання рішень арбітражного суду, рішень комісій по трудових спорах та профспілкового комітету, постанов адміністративних органів про накладення штрафів, рішень товариських судів.

Перебіг строку давності визначається залежно від виду рішен­ня, яке пред'являється для виконання.

По судових рішеннях, вироках, ухвалах перебіг строку дав­ності починається з моменту набрання ними законної сили; по рішеннях арбітражного суду — з наступного дня після закінчен­ня встановленого строку для виконання рішення; по постановах адміністративних органів про накладення штрафів — з наступ­ного дня після винесення постанови; по всіх інших виконавчих документах — з наступного дня після їх видачі.

Рішення (постанова судді) про стягнення аліментів можуть бути пред'явлені до виконання протягом всього періоду, на який були присуджені ці платежі, але строки давності діють для кож­ного окремого платежу і перебіг їх починається з дня настання строку кожного платежу.

Строки давності можуть перериватись пред'явленням вико­навчого документа для виконання, а також частковим добро­вільним виконанням рішень, якщо одна або обидві сторони є громадянами. Після перериву плин строку давності починаєть­ся знову з дня повернення виконавчого документа без викойання, причому час, який сплинув до перериву, не включається до нового строку. Пред'явлення до виконання постанов адміністра­тивних органів або службових осіб про накладення штрафів не перериває встановленого для цього виду стягнень тримісячного строку (ст. 303 КпАП).

Строк давності, пропущений з поважних причин, може бути поновлено судом, якщо інше не встановлено законом. Суд вправі поновити пропущений строк лише для пред'явлення виконавчих листів та виконавчих написів нотаріусів. Строки давності, вста­новлені для пред'явлення наказів арбітражного суду, посвідчень профспілкових комітетів, при пропуску їх можуть бути поновлені тими органами, які їх видали.