Справи які розглядають в порядку нагляду, мають певне коло повноважень. Характер і обсяг цих повноважень відповідає функціям, що виконують судово-наглядні органи.

Повноваження суду слід трактувати не тільки як його права, але й як обов'язки, оскільки при наявності умов, передбачених законом для застосування тих чи інших повноважень, наглядний суд не тільки має право, але й зобов'язаний їх застосовувати.

Законодавством (ст. 337 ЦПК) детально регламентуються повноваження суду, що розглядає справу в порядку нагляду, які дають йому можливість повністю здійснити покладені на ньо­го функції.

Окремі повноваження наглядної інстанції тісно пов'язані з характером порушень, які були допущені нижчестоящими суда­ми. Відповідно до п. 1 ст. 337 ЦПК суд наглядної інстанції має право залишити рішення, ухвалу чи постанову без зміни, а про­тест — без задоволення, якщо буде встановлено, що нижчестоя-щий суд виніс законне і обґрунтоване рішення. При цьому на­глядна інстанція зобов'язана мотивувати та обґрунтувага,.ному вона залишила протест без задоволення.

Згідно з п. 2 ст. 337 ЦПК суд має право скасувати рішення, ухвалу чи постанову повністю або частково і направити справу на новий розгляд до суду першої або касаційної інстанції. Це повноваження застосовуєгься, якщо нижчестоящии суд виніс незаконне чи необгрунтоване рішення. На новий касаційний роз­гляд справа може бути передана, якщо суд касаційної інстанції допустив істотні процесуальні порушення, що позбавили його можливості належним чином перевірити законність і обґрунто­ваність рішення і доводи скарги або касаційного подання (непо­відомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розг­ляду справи, розгляд справи судом у неналежному складі тощо). Разом з тим суд, що розглядає справу в порядку нагляду, не по­винен направляти справу на новий касаційний розгляд, якщо він не згодний з висновками касаційної інстанції, що спричинили нео­бгрунтоване скасування рішення суду першої інстанції. При ска­суванні судових постанов суди наглядної інстанції зобов'язані вик­ласти мотиви скасування, зазначити, які докази слід витребувати та які додаткові дії повинен зробити суд при новому розгляді спра­ви. Однак суду першої інстанції не можуть бути дані вказівки, що визначають наперед висновки про доказовість тих чи інших обста­вин справи, вірогідність доказів, а також про те, яка повинна бути застосована норма матеріального права і яке рішення повинно бути винесене при новому розгляді справи (ст. 341 ЦПК).

Повноваження наглядної інстанції про скасування рішення, ухвали чи постанови повністю чи частково і закриття проваджен­ня у справі чи залишення заяви без розгляду (п. З ст. 337 ЦПК) ґрунтується на положеннях, закріплених у статтях 227,229 ЦПК. Підстави закриття провадження по справі чи залишення заяви без розгляду точно визначені законом і не можуть бути безпідстав­но розширені наглядною інстанцією. Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, має право закрити провадження по справі або залишити заяву без розгляду, якщо обставини, що тягнуть за со­бою прийняття такого рішення, не вимагають перевірки в суді першої інстанції.

Якщо суд, що розглядає справу в порядку нагляду, скасо­вує судову постанову повністю або частково, але приходить до висновку про наявність обставин, що є підставою для зупинен­ня провадження по справі, він направляє справу в суд першої інстанції з вказівкою обговорити питання про зупинення про­вадження по справі.

Повноваження наглядної інстанції на залишення в силі одно­го з раніше постановлених судових рішень (п. 4 ст. 337 ЦПК) застосовується, якщо судові постанови не суперечать закону і відповідають обставинам справи.

Відповідно до п. 5 ст. 337 ЦПК наглядна інстанція має пра­во змінити опротестовану судову постанову чи винести нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Однак ці повно­важення вона має право застосовувати лише при умові, якщо по справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом першої інстанції повно і правильно, але допущено помилку у застосуванні норм матері­ального права.