Однією з найважливіших гарантій передбаченого ст. 55 Конституції України права на судовий захист є винесення суда­ми законних та обґрунтованих судових постанов. У переважній більшості випадків суди першої інстанції постановляють законні та обґрунтовані рішення. Але в судовій практиці ще нерідко зус­трічаються судові помилки. Для їх усунення цивільне процесуаль­не законодавство і передбачає касаційний перегляд рішень та ухвал, які постановлені судами першої інстанції. Саме тому ка­саційна перевірка рішень та ухвал є також гарантією здійснення права на судовий захист. Якщо сторони та інші особи, які брали участь у справі, не згідні з рішенням суду, вважають його неза­конним та необґрунтованим, то по їх скарзі справа буде розгля­датися у суді касаційної інстанції.

Перегляд у касаційному порядку рішень та ухвал суду першої інстанції є, крім того, засобом здійснення судового нагляду з боку вищестоящого суду. В ході здійснення цього нагляду касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових постанов, виправляє допущені помилки, тим самим сприяє здійсненню пра­восуддя в цивільних справах. Поряд з виправленням помилок судів першої інстанції діяльність касаційних судів має велике зна­чення і в формуванні судової практики.

Характеризуючи суть касації, деякі автори традиційно ствер­джують, що вона є одним з видів перегляду судових постанов. Цілком прийнятна характеристика касації і як правового інституту. Досить часто її визначають і як стадію цивільного судочин­ства1. Остання характеристика є спірною і не цілком відповідає процесуальному законодавству.

Розділ IV ЦПК має назву «Провадження справ у касаційній і наглядній інстанціях». Отже, касацію закон іменує проваджен­ням, а не стадією цивільного процесу. На наш погляд, це цілком вірно, оскільки касаційному провадженню, як і позовному, при­таманні певні стадії. Касаційне провадження, як і кожне інше, порушується внаслідок процесуальної ініціативи: скарги, каса­ційного подання. У касаційному провадженні можна виділити і стадію підготовки справи до розгляду. ЦПК детально регламен­тує також стадію розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Своєрідність діючої системи касації обумовлюється рядом особливостей: суд касаційної інстанції перевіряє цивільну спра­ву з юридичної та фактичної сторін, отже, перевіряє законність та обґрунтованість рішення, а не перевирішує справу, як апеля­ційний суд; він не зв'язаний межами касаційної скарги, а перевіряє справу у повному обсязі і по колу осіб, і по колу правовідносин (ст. 310 ЦПК); провадження по справі у суді касаційної інстанції здійснюється в процесуальній формі, тобто у спеціально визна­ченому процесуальним законом порядку (статті 289-326 ЦПК). Однією з важливих особливостей цієї форми є її строковість (ст. 291і ЦПК).