Іаука цивільного процесуального права, як і будь-яка правова наука, вивчає певну сферу соціальної практики і є скла­довою частиною правознавства. Як частина правознавства вона має свій предмет, певну, тільки їй притаманну галузь пізнання.

Предметом юридичної науки є держава і право в цілому, за­кономірність функціонування держави і права. Галузеві правові науки, у тому числі і наука цивільного процесуального права, вивчають насамперед відповідну галузь права.

Наука цивільного процесуального права вивчає, таким чи­ном, однойменну галузь права. Однак цим не вичерпується її предмет. З розвитком науки її предмет постійно розширюється, тому ідо з'являються нові галузі, які вимагають самостійного вив­чення. Сучасний стан науки цивільного процесуального права дозволяє вирішувати питання, які стосуються прогнозування роз­витку судової влади та правосуддя, тенденцій та шляхів розвит­ку цивільного процесуального законодавства, його окремих інститутів та ін.

Оскільки предмет науки цивільного процесуального права до­статньо складний, то його можна певним чином структурувати. На нашу думку, в предметі науки цивільного процесуального права виділяються кілька відносно самостійних, але логічно пов'язаних проблем: теорії та методології науки; цивільного процесуального права як галузі права та цивільного процесуального законодавства; цивільного процесу та його окремих інститутів; порівняльного пра­вознавства; міжнародного цивільного процесу; судової практики.

Таким чином, предмет науки цивільного процесуального права свідчить про те, що вона включає широкий комплекс спе­ціальних знань, у межах та за допомогою яких здійснюється тео­ретично-прикладне дослідження функціонування судової влади та правосуддя в цивільних справах. З урахуванням цього можна уявити систему науки цивільного процесуального права, яка складається з кількох частин.

1. Поняття науки, її предмет, метод, система, соціальні функ­ції, співвідношення із загальною теорією держави і права та іншими юридичними науками, історія науки.

2. Судова влада та правосуддя, вчення про процесуальний за­кон, предмет, метод, систему та принципи цивільного процесуального права, вчення про цивільні процесуальні пра-вовідносини, вчення про докази та ін.

3. Поняття цивільного процесу, його стадії, право на звернен­ня до суду за судовим захистом, процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу тощо.

4. Цивільний процес іноземних держав.

5. Розгляд цивільних справ з іноземним елементом.

6.  Поняття та значення судової практики, форми судової практики тощо.

Існує думка, що наука цивільного процесуального права вив­чає не тільки питання, що виникають у зв'язку з функціонуван­ням судової влади та правосуддя в цивільних справах, але й пи­тання організації та діяльності несудових органів, які здійснюють захист цившьних прав, — нотаріату, третейських та товариських судів. Ця думка спірна і більшістю вчених не підтримана. Однак хоча ці питання і не належать до системи науки цивільного про­цесуального права, за традицією, що склалась, вони розгляда­ються в однойменній навчальній дисципліні та входять до змісту даного навчального курсу.