§1. Загальна характеристика справ, що виникають з адміністративно-правових відносин
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
Поряд з позовними справами та справами окремого провадження суди розглядають справи, що виникають з адміністративно-правових відносин (ст. 24 ЦПК). До них належать справи:
по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі;
по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад та заявах про скасування рішення виборчої комісії про реєстрацію кандидата;
по скаргах на рішення і дії Центральної та окружної виборчих комісій по виборах Президента України та заявах про скасування рішення Центральної виборчої комісії;
по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України;
по скаргах на рішення і дії Центральної виборчої комісії;
по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо не-сумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності;
по скаргах на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності;
по скаргах на рішення, прийняті відносно релігійних організацій;
за заявами прокурора про визнання правового акта незаконним;
про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню.
Згідно із ст. 237 ЦПК справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, розглядаються за загальними правилами цивільного судочинства, з винятками і доповненнями, зазначеними в главах 30-32 ЦПК.
Юридична природа справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, полягає в тому, що суд хоч і вирішує спір про право, але сторони в ньому не називаються позивачем і відповідачем. При цьому одна сторона в спорі наділена владними правами, а друга сторона — громадянин — повинна виконати обов'язок по додержанню припису норми державного, адміністративного чи фінансового права, а тому вони в спорі не є юридичне рівними суб'єктами.
В цих справах немає третіх осіб, а особами, які беруть участь у справі, є заявники скарг, народні депутати і виборчі комісії, органи державного управління, до числа яких належать адміністративні органи, службові особи, органи стягнення податкових та неподаткових платежів і недоїмки. Особами, які беруть участь у справі, можуть бути також прокурор і судові представники. Особами, які допомагають у здійсненні правосуддя з цих категорій справ, можуть бути громадські організації та трудові колективи, експерти, перекладачі і свідки.
Як правило, по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, судочинство безоплатне. Виняток становлять лише справи по скаргах на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян (п. «б» ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито»).
Не всі рішення по справах, що виникають з адміністративно-пра-вових відносин, можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Деякі з них набирають законної сили негайно після їх проголошення.
Все вищесказане дозволяє дати визначення цього виду судочинства. Провадження по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин,—- це вид цивільного судочинства по спеціально віднесених до компетенції суду категоріях справ по спорах, що виникають з державних, адміністративних і фінансових правовідносин, який складається з вирішення таких спорів і перевірки законності і обґрунтованості актів органів державного управління і посадових осіб і має особливості судової процедури.