При розгляді і вирішенні справи судом постановляєть­ся значна кількість ухвал.

За своїм змістом ухвали суду першої інстанції різноманітні. Одні ухвали розв'язують питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, інші — про відкладення розгляду справи, про зупинення або закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду тощо.

Ухвали підрозділяються на ухвали, які постановляються од-ноособово суддею, і ухвали, які постановляються судом у коле­гіальному складі.

Суддя одноособове постановляє ухвали тоді, коли він одно­особове розглядає цивільні справи. За загальним правилом всі цивільні справи розглядаються суддею одноособове.

У колегіальному складі суд постановляє ухвали тоді, коли справи розглядаються колегіальним складом суду. Згідно із ст. 124і ЦПК справи по спорах про визначення місця проживання і відіб­рання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі скасу­вання рішення, постановленого одноособове суддею, розгляда­ються у колегіальному складі суду.

Якщо в справі об'єднані позовні вимоги, частина яких підля­гає колегіальному розглядові, справа розглядається колегіальне.

За змістом і впливом на розвиток процесу ухвали підрозділя­ються на підготовчі, такі, що перешкоджають виникненню і руху процесу, заключні і окремі.

Підготовчі — це такі ухвали, якими вирішуються питання, щб пов'язані з виникненням і розвитком процесу (про призначення справи'до розгляду, призначення експертизи, витребування до­казів, притягнення до процесу нових осіб, які беруть участь у процесі, тощо). До цієї групи можуть бути віднесені і ухвали, які постановляються в процесі судового розгляду з клопотань осіб, які беруть участь у справі.

До таких, що перешкоджають виникненню і руху процесу, належать ухвали про відмову в прийнятті заяви, про припинен­ня провадження в справі, про залишення заяви без руху, про відмову постановити додаткове рішення тощо.

Заключні — це такі ухвали, якими закінчується проваджен­ня справи без постановлення судового рішення. До них належать ухвали про затвердження судом мирової угоди сторін, ухвали про закриття справи в зв'язку з відмовою позивача від позову, ухва­ли про залишення заяви без розгляду.

Згідно із ст. 235 ЦПК суд, виявивши при розгляді цивільної справи порушення законності окремими службовими особами чи громадянами або порушення встановленого порядку розгляду скарг, заяв, звернень державними, громадськими органами, орга­нами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, уста­новами, організаціями, підприємствами та їх об'єднаннями, іншими юридичними особами чи інші істотні недоліки в їх діяль­ності, постановляє окрему ухвалу і надсилає її цим чи відповід­ним службовим особам, органам, установам, організаціям вищо­го рівня по відношенню до тих, що допустили порушення закон­ності, або трудовим колективам.

Службова особа, державний або громадський орган, орган місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємство, установа, організація, інша юридична особа, трудовий колектив зобов'язані вжити заходів до виконання окремої ухвали і повідо­мити про це суд у місячний строк.

Якщо при розгляді цивільної справи суд виявить у діях сто­рони або іншої особи ознаки злочину, він повідомляє про це про­курора або порушує кримінальну справу.

Залишення відповідною службовою особою без розгляду ок­ремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу тягнуть за собою відповідальність згідно із ст. 1856 КпАП.

Ухвали, які виносяться судом у судовому засіданні, як прави­ло, постановляються в нарадчій кімнаті. Відповідно до ст. 234 ЦПК в ухвалі повинні зазначатись: час і місце її постановлення; найменування та склад суду, прізвище секретаря судового засі­дання; особи, які беруть участь у справі, і предмет спору; суть питання, розв'язуваного ухвалою; мотиви, з яких суд прийшов до своїх висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ух­валу; висновок суду; порядок і строк оскарження ухвали.

Ухвали, які постановляються судом без виходу до нарадчої кімнати, називаються протокольними. В них потрібно зазначи­ти суть питання, розв'язуваного ухвалою, мотиви, з яких суд прийшов до своїх висновків, і закон, яким керувався суд, а також висновок суду.