Згідно зі ст. 894 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зо­бов'язується збудувати і здати в установлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), пере­дати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи і оплатити їх.

Таким чином, договір будівельного підряду відповідно до наведеного визна­чення слід віднести до двостороннього, консенсуального й сплатного. Перехід до ринкової економіки зумовив необхідність нових підходів до визначення і само­го поняття підрядного договору в будівництві і його правової природи.

Новий ЦК України, на відміну від ЦК УРСР, не виділяє договір будівельного підряду в самостійний договірний вид, а відтак на нього поширюються всі загаль­ні положення, передбачені для підрядних договорів.

Нові умови господарювання, приватизація економіки внесли відповідні корек­тиви у регулювання підрядних договірних відносин у будівництві. Якщо в умовах адміністративно-командної економіки договір підряду на капітальне будівництво був виключно плановий, то в умовах ринкової економіки головним регулятором має стати сам договір.

Нове законодавство не обмежує і коло суб'єктів договірних відносин у будів­ництві лише юридичними особами, як це було в ЦК УРСР. Розвиток вільного під­приємництва і в цьому питанні визначив відповідні зміни, які забезпечують рівні права будь-яких власників, незалежно від форми їх власності.

Відносно суто юридичних характеристик цього договору слід зазначити, що підрядні договори в будівництві є двосторонніми, тобто кожна із сторін має і пра­ва, і обов'язки. Договір підряду в будівництві завжди сплатний, це випливає на­самперед із його взаємного характеру: за виконану роботу підрядник повинен да­ти відповідний грошовий еквівалент. Таким чином, і в будівництві підрядний договір зберігає ті самі ознаки, які властиві підрядним договорам у цілому, — взаємність (двосторонність) і оплатність.

Крім наведених рис, у договорі будівельного підряду, як і в загальному дого­ворі підряду, підрядник виконує роботу на свій ризик, хоч про це прямо і не йдеться в ст. 894 ЦК України.

Договори підряду в будівництві мають особливості, зумовлені тривалістю ви­робничого циклу, значними витратами і характером самого будівельного проце­су, техніки, робочої сили. Крім того, будь-який об'єкт будівництва має територі­альне закріплення — розміщується на певній земельній ділянці. Тому при укладенні і виконанні договору підряду на капітальне будівництво слід врахову­вати не тільки цивільне, адміністративне, фінансове законодавство, а й норми зе­мельного та природоохоронного права.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" 1991 р. передбачає, що основ­ним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвес­тиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань чи будь-яких інших умов господарських відносин, які не суперечать чинному законодавству України, — це виключна компетенція суб'єктів інвестиційної діяльності. Втру­чання державних органів і посадових осіб у договірні відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності понад їх компетенцію не припускається.

Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевияв­ленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності — від проектування до виведення об'єкта на проектну потужність.

Як і будь-який цивільно-правовий договір, договір підряду має враховувати ін­тереси обох контрагентів — замовника і підрядника. При цьому юридична конст­рукція цього договору дає змогу, з одного боку, забезпечити повну господарську самостійність виконавцю робіт — підряднику, з другого — гарантує замовникові право здійснювати на всіх етапах контроль за ходом виконання договору.

Договори підряду в будівництві, укладені замовниками і відповідними підряд­ними організаціями, є підставою для формування їхніх виробничих планів і про­грам, а також для здійснення фінансово-кредитних відносин між замовниками, підрядниками та банками, що фінансують їхню діяльність.

Зміцнення договірних відносин, найповніше використання можливостей дого­вору з метою прискорення будівництва, поліпшення його якісних показників є важливим напрямом удосконалення господарського механізму інвестиційної ді­яльності в цілому і капітального будівництва зокрема.