Житлове приміщення надається наймачеві та членам його сім'ї для прожи­вання в ньому; якщо ці особи (чи хтось один із них) не проживають у даному приміщенні, то вони втрачають право на нього. За ст. 107 та ч. 2 ст. 167 Житло­вого кодексу в разі виїзду наймача чи членів його сім'ї на інше постійне місце проживання право на користування цим житловим приміщенням вони втрачають з моменту виїзду.

Але бувають випадки, коли наймач чи члени його сім'ї за тих чи інших об­ставин тимчасово не проживають у даному приміщенні. Істотною гарантією жит­лових прав громадян у цих випадках є статті 71 та 163 Житлового кодексу, які передбачають можливість збереження житлового приміщення за тимчасово від­сутнім.

Тимчасово відсутнім слід вважати громадянина, який певний період часу не проживає в найманому ним приміщенні, але не втратив інтерес до використання цього приміщення з метою постійного проживання.

За загальним правилом, у разі тимчасової відсутності наймача чи членів його сім'ї за цими особами зберігається житлове приміщення протягом шести місяців без будь-яких формально-зобов'язальних дій з їх боку. Якщо вони були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжений най-модавцем, а у випадку спору — судом.

У деяких випадках, спеціально обумовлених ст. 71 Житлового кодексу, за наймачем та членами його сім'ї право на житлове приміщення зберігається і на триваліші строки (призов на строкову військову службу або направлення на аль­тернативну службу, тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умова­ми та характером роботи; виїзд у зв'язку з навчанням; перебування дітей у дер­жавних дитячих закладах тощо).

Якщо наймач або члени його сім'ї не проживали у певному житловому при­міщенні понад встановлені строки, то згідно зі ст. 72 Житлового кодексу вони можуть бути визнані такими, що втратили право на користування житловим приміщенням. Таке визнання здійснюється у судовому порядку за позовом най-модавця, наймача або членів його сім'ї (колишніх членів сім'ї). Звідси можна зро­бити висновок, що внаслідок відсутності особи понад встановлені в ст. 71 Житлового кодексу строки вона автоматично не втрачає права користування спірним житловим приміщенням, а може бути визначена такою лише за рішенням суду. Тимчасова відсутність наймача не знімає з нього обов'язків, що випливають з договору найму житлового приміщення, зокрема вчасно вносити квартирну плату, належним чином утримувати приміщення тощо. Ці самі обов'язки покла­даються і на членів сім'ї тимчасово відсутнього наймача, які залишаються в жит­ловому приміщенні.