§ 5. Припинення договору оренди
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179
Стаття 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" містить норму, згідно з якою одностороння відмова від договору оренди не допускається. Разом з тим Законом встановлено вичерпний перелік підстав припинення договору оренди. Такими підставами Закон визнає:
• закінчення строку, на який було укладено договір оренди;
• приватизацію об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря). У разі переходу права власності на орендоване майно до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника;
• банкрутство орендаря;
• загибель об'єкта оренди.
Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Так, відповідно до ст. 269 ЦК УРСР (ст. 802 ЦК України) дострокове розірвання договору на вимогу наймодавця шляхом пред'явлення позову до суду, арбітражного (нині — господарського) суду можливе у випадках, якщо наймач:
— користується майном не відповідно до договору або призначення майна;
— навмисно або з необережності погіршує стан майна;
— не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу;
— не робить капітального ремонту у випадках, коли за законом або за договором капітальний ремонт є його обов'язком.
Дострокове розірвання договору на вимогу наймача (ст. 270 ЦК УРСР, ст. 803 ЦК України) можливе шляхом пред'явлення позову до суду, арбітражного суду:
якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що є його обов'язком;
якщо через обставини, за які наймач не відповідає, майно виявиться у стані, непридатному для користування.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності" від 11 січня 1993 р. № 5-93 договори найму (оренди) з користувачами будинків і приміщень, що є в державній власності та належать підприємствам, установам і організаціям на праві повного господарського відання або оперативного управління, вважаються розірваними з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в них центральних державних органів, дипломатичних представництв і консульств іноземних держав.