За договором контрактації господарство і заготівельник пов'язані взаємними правами та обов'язками. У ньому мають бути зазначені назва, кількість (за ви­дами продукції), якість, ціна, строки, загальна сума договору та умови доставки, місця здавання-приймання, вимоги до тари й упаковки, порядок розрахунків, обов'язки заготівельника щодо надання господарству допомоги в організації ви­робництва сільгосппродукції та її транспортування на приймальний пункт заготі­вельника, взаємна майнова відповідальність сторін за порушення договору та ін­ші умови, які сторони визнають за необхідне передбачити у договорі (ст. 255 ЦК УРСР).

Кількість та асортимент сільгосппродукції, належної до закупівлі, визна­чаються у договорах відповідно до державного контракту, а якщо його немає — на розсуд сторін. У договорі окремо зазначається кількість продукції, яку буде продано у сирому і переробленому вигляді.

За якістю продукція, що її продає господарство, має відповідати стандартам, технічним умовам, правилам ветеринарного та санітарного нагляду. Отже, заго­тівельник має право або повністю відмовитися від недоброякісної продукції, або прийняти її за ціною, яка відповідає дійсній якості продукції.

Важливою умовою в договорі контрактації є строки здачі продукції заготі­вельникові, їх зазначають у договорах з урахуванням пори дозрівання культур, умов виробництва, переробки та зберігання. За погодженням із заготівельником господарство може достроково здати продукцію у рахунок наступних здавальних періодів. Невід'ємною частиною договору є погоджені між сторонами графіки доставки, які конкретизують строки здачі продукції. Господарство телеграфом повідомляє заготівельника про час відвантаження продукції. Днем виконання господарством зобов'язань за договором вважається дата складання приймально-здавального документа під час здачі продукції у господарстві або на приймально-здавальному пункті заготівельника, а в разі відвантаження її одержувачеві — день здачі продукції транспортній організації.

У договорі зазначають пункти здавання-приймання сільгосппродукції. Відпо­відно до пунктів 2 і 3 ст. 730 ЦК України на контрактанта (заготівельника) по­кладається обов'язок щодо прийняття продукції в місцях її виробництва і виве­зення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором. У разі якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місці перебування заго­тівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмо­витися від прийняття продукції, яка відповідає умовам договору і передана заго­тівельникові в обумовлений договором строк. Доки незавершено повний перехід до приймання продукції заготівельником безпосередньо у господарствах, у дого­ворах контрактації зазначають окремо обсяги продукції, яку: а) доставляє госпо­дарство безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам; б) приймає за­готівельник безпосередньо в господарстві; в) приймає заготівельник на своїх приймальних пунктах. Вивезення, експедирування та розвантаження законтрак­тованої продукції проводяться за рахунок заготівельних організацій.

Заготівельник зобов'язаний прийняти доставлену на приймальний пункт про­дукцію, не допускаючи простою транспортних засобів понад встановлені строки. В товарно-транспортних накладних зазначається час прибуття транспорту і час закінчення навантаження або вивантаження продукції. Якщо продукцію приймають не безпосередньо в господарстві, то пред'явленою до здачі вважається про­дукція, доставлена господарством на приймальний пункт (підприємство) відпо­відно до договору чи погодженого графіка.

Приймання сільгосппродукції за кількістю та якістю здійснюється в порядку і строки, встановлені стандартами, типовими договорами контрактації, відповід­ними інструкціями. Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, сто­рони можуть визначити їх у договорі.

У разі відмови від приймання продукції заготівельник повинен заявити госпо­дарству про факт відмови у письмовій формі (позначення на товарно-транспорт­ній накладній), телеграфом тощо. Якщо заготівельник ухиляється від письмової заяви про відмову від приймання продукції, господарство складає про це акт з участю державного інспектора із заготівель і якості продукції або іншого пред­ставника управління сільського господарства і продовольства, або представника іншої незаінтересованої організації. В разі відмови заготівельника прийняти про­дукцію, що швидко псується, пред'явлену відповідно до умов договору і погодже­ного графіка, господарство може реалізувати цю продукцію державним, коопера­тивним організаціям і на колгоспному ринку за договірними цінами з включенням зазначеної продукції у виконання зобов'язань з контрактації. При цьому заготівельні організації не звільняються від відповідальності за необгрун­товану відмову прийняти продукцію.

Заготівельник повинен своєчасно і повністю розрахуватися за одержану про­дукцію. При укладенні сільськогосподарськими товаровиробниками договору контрактації із заготівельними підприємствами використовуються орієнтовні стартові закупівельні ціни. Ці ціни індексуються у зв'язку з інфляційними проце­сами відповідно о встановленого порядку, що обов'язково обумовлюється догово­рами контрактації.

Договором контрактації можуть бути передбачені обов'язки заготівельника, який здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробнико­ві на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з оп­латою за цінами, що визначені договором контрактації.