Це тривале, відчужуване і таке, що переходить у спадщину, право користу­вання чужою земельною ділянкою для забудови. За загальним правилом, це три­вале користування, але може бути встановлений визначений або невизначений строк. У новому ЦК України ці відносини врегульовані статтями 415—419 глави 34 "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови". Звичайно, при здійсненні цього права необхідно дотримуватися також вимог Земельного Кодексу України.

Власник земельної ділянки має право надавати її у користування для будів­ництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших спо­руд і будівель. Суб'єктами цього права, з одного боку, є власник земельної ділян­ки, а з другого — будь-яка особа, що виявила бажання будуватися на цій ділянці. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бу­ти встановлено договором або заповітом на визначений або невизначений строк.

Об'єктом цього права може бути земельна ділянка, придатна для забудови.

Права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої для забудо­ви. Зазначений власник має право на одержання плати за користування його зе­мельною ділянкою. Якщо на земельній ділянці збудовано промислові об'єкти, до­говором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача. Власник земельної ділянки зберігає за со­бою право володіти, користуватися і розпоряджатися нею в межах, визначених договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг прав власника будівлі (споруди) щодо корис­тування земельною ділянкою. Власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використовувати її відповідно до умов договору.

Права та обов'язки землекористувача. Землекористувач має право ко­ристуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. На будівлі (споруди), споруджені на чужій земельній ділянці, переданій землекористувачеві для забудови, у землекористувача виникає право власності. Власник будівель (споруд) має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними. У разі пере­ходу права власності на будівлі (споруди) до інших осіб, останні набувають пра­во користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому об­сязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ді­лянкою, наданою для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.

Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до вимог, визначених договором.

У разі припинення права користування земельною ділянкою, права на буди­нок (споруду) можуть бути визначені за домовленістю між власником земельної ділянки та власником цієї будівлі (споруди). Якщо такої домовленості не .досяг­нуто, власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (спо­руди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування для забудови.

Іноді знесення будівлі (споруди), що розміщена на чужій земельній ділянці, може бути заборонено законом або ж буде недоцільним у зв'язку з явним пере­вищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки. У такому разі суд може врахувати підстави припинення права користування зе­мельною ділянкою і постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена. Суд може також постановити рішен­ня про викуп власником земельної ділянки будівель (споруд) або визначити умо­ви користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк.

Речові права на чужі речі, встановлені заставою або притриманням, розгля­даються у відповідних главах цього посібника.