У широкому розумінні інтелектуальна власність означає за­кріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяль­ності у промисловій, науковій, літературній і художній галузях.

За усталеною традицією інтелектуальну власність поділяють на промислову власність і авторське право.

Промислова власність передбачає охорону винаходу за допо­могою патентів, захист певних комерційних інтересів за допомо­гою законодавства про торговельні марки та комерційні найме­нування, а також законодавства про охорону промислових зразків.

Авторське право надає авторам та іншим творцям творів (на­ука, література, мистецтво) певні права дозволяти або забороня­ти протягом обмеженого періоду часу використовувати їхні твори в той чи інший спосіб. З авторським правом тісно пов'язані суміжні права.

Останнім часом поряд із терміном «інтелектуальна власність» вживають термін «право інтелектуальної власності». Визначен­ня права інтелектуальної власності містить ст. 418 ЦК:

«1. Право інтелектуальної власності - це право особи на ре­зультат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2.         Право інтелектуальної власності становлять особисті немай-

 

нові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інте­

загрузка...

 

лектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів визна­

 

чається цим Кодексом та іншим законом.

3.         Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не

 

може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обме­

 

жений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом»1.