Норми кожної окремої галузі права поширюються на певне коло осіб, які, підпадаючи під вплив цих норм, виступають суб'єктами відповідної галузі права. Суб'єкти адміністративного права — це учас­ники суспільних відносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні (суб'єктивні) обов'язки, встановлені адміністративно-право­вими нормами. Оскільки в попередній главі підручника було розгляну­то поняття суб'єктів адміністративних правовідносин, важливо бачити різницю між цими поняттями.

На відміну від суб'єкта адміністративних правовідносин суб'єкт адміністративного права має лише потенційну здатність вступати у правовідносини. У конкретному випадку він може і не бути їх учасни­ком. Наприклад, громадянин України, що перебуває за її межами, мо­же фактично не брати участі в жодних адміністративно-правових відносинах, тобто не бути їх суб'єктом, однак суб'єктом адміністра­тивного права він є завжди, оскільки його як громадянина адмі­ністративно-правові норми наділили комплексом прав і обов'язків.

189

РОЗДІЛ V. СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Якщо громадянин не чинить адміністративних правопорушень, то він не є суб'єктом адміністративно-деліктних відносин.

Якщо суб'єкт адміністративних правовідносин — це фактичний носій правових зв'язків, тобто він обов'язково в них бере реальну участь, то суб'єкт адміністративного права є, так би мовити, претен­дентом на цю участь. Але для того, щоб визнаватися таким претенден­том, відповідна особа повинна бути потенційно здатним носієм суб'єктивних прав і обов'язків. Така потенційна здатність суб'єкта виз­начається як адміністративна правосуб'ектність.

Адміністративне право наділяє правосуб'єктністю велике коло учасників суспільних відносин, про що свідчить величезна кількість подібних відносин у різних сферах реалізації публічної влади. Не ви­падково перелік суб'єктів адміністративного права значно ширший, ніж у будь-якій іншій галузі права.

Суб'єктами адміністративного права є громадяни, іноземці, особи без громадянства. Причому правове становище суб'єктів однієї кате­горії неоднакове. Якщо проаналізувати адміністративну право-суб'єктність громадян, то виявиться, що вона відрізняється залежно від статі, віку, стану здоров'я (наприклад, не всі можуть призиватися на військову службу, вступати до вищих навчальних закладів тощо). Серед іноземців особливим адміністративно-правовим статусом наділяються біженці (згідно із Законом України «Про біженців»).

Суб'єктами адміністративно-правових відносин є органи держави, насамперед органи виконавчої влади, а також внутрішні частини їх апарату, органи громадських організацій, діяльність яких регулюється правом, адміністрація підприємств, установ, організацій, а також ор­гани місцевого самоврядування. Суб'єктами цих відносин треба виз­нати і структурні підрозділи підприємств, установ, організацій (на­приклад, цех, факультет, відділення в лікарні тощо).

Суб'єктами адміністративно-правових відносин є також різно­манітні господарські структури. Зокрема, на них, як і на всі інші ор­ганізації, нормами адміністративного права покладено обов'язок до­держувати пожежних, санітарних та інших загальнообов'язкових норм і правил (витрата електричної енергії, сплата оренди і т. ін.).

Взагалі для адміністративного права характерна велика кількість суб'єктів з різними повноваженнями, структурою і правовими характе­ристиками. Цим зумовлене й Існування різних варіантів їх класифікації. Так, суб'єктів адміністративного права можна поділити на: державні організації та їх представники і недержавні організації та їх представни-190

Глава 11. Загальна характеристика суб'єктів адміністративного права

ки; суб'єкти колективні та індивідуальні; фізичні, юридичні особи І ко­лективні суб'єкти без статусу юридичної особи тощо.

Найбільш поширене виділення таких основних видів суб'єктів

адміністративного права:

О фізичні особи — громадяни України, іноземці, особи без грома­дянства;

О юридичні особи — органи виконавчої влади, будь-які інші дер­жавні органи, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації (в особі їхніх керівників, які очолюють органи управління цих підприємств, установ, організацій);

О колективні суб'єкти (утворення), які не мають ознак юридич­ної особи, але тією чи іншою мірою наділені нормами адміністративного права певними правами і обов'язками: структурні підрозділи державних і недержавних органів, підприємств, установ, організацій, деякі інші громадські утво­рення (на кшталт загальних зборів громадян за місцем прожи­вання).