Традиційний для адміністративного права імперативний метод ре­гулювання істотно доповнюється елементами диспозитивного мето­ду. Зокрема, дедалі більшого значення набуває використання загаль­них дозволів, що може розцінюватись як ключовий напрям трансфор­мації методу цієї галузі права, що відбувається в сучасних умовах її роз­витку і реформування.

77

Розділ II. ВИКОНАВЧА ВЛАДА, ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ.

Яскравим прикладом використання в адміністративно-право­вому регулюванні загальних дозволів є надання громадянам вели­чезного масиву прав, які випливають з конституційних прав гро­мадян.

У регулюванні відносин між органами виконавчої влади і грома­дянами з приводу реалізації зазначених прав встановлюється/>ео/?дм-нація, сутність якої полягає в тому, що:

а)         з одного боку, громадянам як підвладним об'єктам надаються

права вимагати від суб'єктів виконавчої влади належної поведінки

щодо реалізації прав і свобод громадян,

б)         з іншого — на зазначених суб'єктів законом покладаються

чіткі обов'язки щодо неухильного виконання вищезгаданих вимог з

боку громадян.

Водночас забезпечується суворий режим дотримання суб'єктами виконавчої влади взятих на себе обов'язків за допомогою засобів адміністративного оскарження їхніх актів і дій та судового захисту порушених цими актами або діями прав і свобод громадян.

Відчутне посилення цієї нової риси методу адміністративного пра­ва дає змогу загалом говорити про створення якісно відмінного від колишнього адміністративно-правового режиму регулювання відно­син між державою, її органами, посадовими особами і громадянами. Ця відмінність полягає в тому, що громадянин стає в певному сенсі рівноцінною стороною у стосунках з державою.

Забезпечення подібної рівноцінності повинно становити одну з найважливіших характеристик адміністративно-правового регу­лювання, що тісно пов'язана із застосуванням диспозитивного ме­тоду. Адже випадків, коли встановлюється рівність взаємних вимог і відповідна рівність обов'язків при належному юридичному за­хисті сторін адміністративних правовідносин, буде дедалі більше. Саме це, як свідчить світовий досвід, характеризує демократичні держави.

З огляду на це сучасна трансформація методу адміністративного права засвідчує його змішану природу, тобто органічне поєднання в ньому типових ознак як імперативного, так і диспозитивного ме­тодів правового регулювання.

Переконливою ілюстрацією суттєвої зміни правового становища сторін адміністративно-правових відносин в результаті трансфор­мації методу адміністративного права є модель правового регулюван­ня такого нового виду діяльності органів виконавчої влади (а також

78

Глава 4. Предмет, метод і принципи адміністративного права

органів місцевого самоврядування), як надання ними адміністратив­них (управлінських) послуг громадянам і юридичним особам.

Щодо поняття адміністративних послуг вітчизняна правова наука загальноприйнятої позиції ще не виробила. Більше того, сам термін «адміністративні послуги» поки що не сприйнятий всіма українськи­ми ученими і практикою1.

Водночас термін «адміністративні послуги» спрямований не на ви­окремлення нового виду відносин між державними органами і при­ватними (фізичними і юридичними) особами, а на змістовну пере­оцінку характеру їхніх взаємовідносин. Адже владне розпорядництво з боку державних органів, їх посадових осіб — це один формат оцінки їх відносин з громадянами чи юридичними особами, а надання тими самими суб'єктами адміністративних послуг останнім — зовсім інший.

Дефініція «послуги» акцентує увагу на виконанні саме обов'язків держави перед приватними особами, спрямованих на юридичне оформлення умов, необхідних для забезпечення належної реалізації ними своїх прав і охоронюваних законом інтересів. І це цілком зако­номірно, оскільки сама державна влада — це реалізація не тільки пра-вомочностей, що зобов'язують громадянина, а й виконання певних обов'язків держави перед громадянином, за які вона цілком відповідаль­на перед ним. І таких обов'язків з її боку з'являтиметься дедалі більше в міру подальшої демократизації Української держави.

Отже, сучасна трансформація методу адміністративного права спрямована на подальшу демократизацію взаємовідносин між державою і людиною на засадах непорушності її природних та інших основних прав і свобод.

Водночас найбільш яскраво юридична природа цієї галузі, її суспільне призначення та місце в правовій системі виражаються в принципах адміністративного права, висвітленню яких присвячено наступний параграф.

1 Докладніше про це див.: Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 2002. — С. 170-178.

79

Розділ II. ВИКОНАВЧА ВЛАДА, ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ ~