Контроль являє собою один з основних засобів додержання закон­ності, дисципліни, порядку й організованості, забезпечення прав і свобод громадян у процесі діяльності держави в цілому та органів ви­конавчої влади зокрема.

Контрольні провадження є органічною частиною адміністративно-процесуальної діяльності і характеризуються низкою особливостей.

509

Розділ X. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС І АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ

По-перше, контрольна діяльність в адміністративному процесі тією чи іншою мірою реалізується у кожному з адміністративних про­ваджень. Елементи контролю органічно вплітаються в загальний хід реалізації адміністративно-процесуальної діяльності при вирішенні різноманітних індивідуальних адміністративних справ. Наприклад, своєрідною формою контролю виступає перевірка органом, уповно­важеним розглядати справи про адміністративне правопорушення, повноти і правильності матеріалів, складених на стадії порушення провадження. Діяльність відповідних органів, що здійснюють адмі­ністративні провадження, є об'єктом контролю з боку вищестоящих органів і посадових осіб.

По-друге, результати відповідної контрольної діяльності можуть бути підставою для порушення юрисдикційних адміністративних прова­джень, у ході яких винні особи залучаються до адміністративної або дисциплінарної відповідальності.

Контрольні провадження різні, й це значною мірою залежить від сфери діяльності, що підлягає контролю. У цьому розумінні виділя­ють відомчий, надвідомчий і міжвідомчий контроль.

Відомчий контроль здійснюється за фінансово-господарською діяльністю, цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, збереженням державного майна, ощадливим використанням матеріальних і фінансових ресурсів, за виконанням планових за­вдань, правильністю ведення бухгалтерського обліку, а також з ме­тою виявлення й усунення фактів порушення фінансової дис­ципліни, заподіяння збитків, безгосподарності, перекручування звітності на підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконав­чої влади.

Відповідно до Положення про відомчий контроль у системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за фінансо­во-господарською діяльністю підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їхнього управління (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.1998 р.) ревізії і перевірки фінан­сово-господарської діяльності здійснюються контрольно-ревізійни­ми підрозділами в підлеглих їм державних підприємствах, установах і організаціях. Вони проводяться комплексно, на основі річних планів, що погоджуються з Головним контрольно-ревізійним управлінням (Главкру) або його підрозділами на місцях, і призначаються в кожно­му конкретному випадку керівником відповідного міністерства або

510

Глава 29. Окремі види неюрисдикційних проваджень

іншого центрального органу виконавчої влади. В окремих випадках можуть проводитися і позапланові ревізії і перевірки.

Контрольно-ревізійні підрозділи створюються і функціонують як самостійні структурні підрозділи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, а в необхідних випадках — в органах, що належать до сфери їхнього управління. Вони утворюють єдину кон­трольно-ревізійну службу відповідного міністерства або іншого цент­рального органу виконавчої влади.

Керівник контрольно-ревізійного підрозділу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади призначається на посаду і звільняється з посади міністром (відповідним керівником) за погод­женням з Главкру, а керівник контрольно-ревізійного підрозділу ор­гану, що належить до сфери його управління, — керівником цього ор­гану за погодженням з керівником відповідного територіального під­розділу Главкру і відповідним органом вищого рівня за поданням керівника цього органу і керівника контрольно-ревізійного під­розділу вищестоящої організації. Начальники контрольно-ревізійних підрозділів, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади підпорядковані безпосередньо керівникам цих органів і входять до складу їхніх колегій.

Строк проведення ревізій і перевірок не може перевищувати ЗО днів. Перевищення цього строку допускається тільки з дозволу керівника органу, що призначив перевірку. Результати ревізії чи пе­ревірки оформляються актом за підписом керівника ревізійної групи, керівника і головного бухгалтера підприємства, установи й організації, де проводилася ревізія чи перевірка. Письмові заперечення і заува­ження щодо складеного акту можуть бути представлені керівником або головним бухгалтером не пізніше 5 днів з дня його підписання. У разі потреби застосування строкових заходів для усунення виявлених ревізією або перевіркою порушень чи зловживань, а також притягнен­ня винних осіб до відповідальності складається окремий проміжний акт, а відповідні матеріали передаються керівнику органу, що призна­чив перевірку. Керівник зобов'язаний у тижневий строк розглянути результати ревізії чи перевірки й вжити заходів щодо усунення пору­шень, відшкодування матеріальних збитків, притягнення винних до відповідальності, усунення причин і умов, які сприяли порушенням, а також забезпечити контроль за виконанням прийнятих рішень.

У ході перевірки ревізор наділяється досить широким обсягом прав. Зокрема, він має право:

511

Розділ X. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС І АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ

О перевіряти на підприємствах, в установах і організаціях плани, грошові, бухгалтерські й інші документи, наявність грошей і цінностей, а у випадку виявлення підробок й інших зловжи­вань вилучати необхідні документи до закінчення перевірки чи ревізії, залишаючи в справі акт вилучення і копії чи реєстри вилучених документів;

Ф перевіряти правильність списання сировини, палива, інших матеріальних цінностей, тепло- і електроенергії на потреби провадження, повноту оприбуткування готової продукції і ви­магати від керівників підприємств, установ і організацій, де проводиться ревізія чи перевірка, здійснення контрольних обмірювань виконаних робіт;

О вимагати проведення інвентаризації основних фондів, товар­но-матеріальних цінностей, перевірки наявності коштів і роз­рахунків, уразі потреби опечатувати каси і касові приміщення, склади, архіви,

О    одержувати від інших підприємств, установ, організацій довідки і копії документів, зв'язаних з операціями, що пе­ревіряються; Ф    одержувати від посадових осіб письмові пояснення з питань,

що у них виникають у ході ревізій чи перевірок. Порядок організації і проведення ревізій та перевірок визна­чається інструкціями, затвердженими керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за узгодженням з Глав-кру. За вимогою останнього або його територіальних органів повинні представлятися акти перевірок чи ревізій. Контрольні функції здійснює значне число органів і посадових осіб. До них можна відне­сти правоохоронні органи — Службу безпеки України (СБУ), органи внутрішніх справ (міліцію), державну пожежну охорону, Державну ав­томобільну інспекцію (ДАІ), митні органи, державну податкову служ­бу, а також Антимонопольний комітет України.

Надвідомчий контроль здійснюється деякими органами, діяльність яких у цьому плані поширюється на всі сфери господарювання й уп­равління. До їх числа належать Міністерство охорони навколишнього природного середовища та його органи, Міністерство охорони здо­ров'я, Міністерство праці і соціальної політики, Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Частина органів здійснює міжвідомчий контроль в окремих сферах господарювання і управління. Зокрема, до них належать Національ-

512

Глава 29. Окремі види неюрисдикційних проваджень

ний банк України, Державний комітет телебачення і радіомовлення, Державний комітет з водного господарства, Державний комітет по зе­мельних ресурсах, Державний комітет лісового господарства, значне число спеціалізованих державних інспекцій.

Для кожного з органів, що здійснюють контрольні функції, харак-./ терні особливості здійснення контролю, зв'язані зі специфікою вико-$, нуваних функцій. Ці особливості дістають закріплення в положеннях )', про ці органи, а також у спеціальних нормативно-правових актах, що •М регламентують порядок здійснення відповідної контрольної діяль-|| ності.

§          Так, Департамент спеціальних телекомунікаційних систем і захис-

,;> ту інформації Служби безпеки України здійснює видачу ліцензій на ,},, діяльність в галузі криптографічного захисту інформації. Одночасно |. він здійснює і контроль за дотриманням відповідних правил. Порядок І здійснення такого контролю одержав закріплення в Інструкції про |І умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні § умови), зв'язаної з розробкою, виготовленням, ввозом, вивозом, ре-| алізацією і використанням коштів криптографічного захисту інфор-''* мації, а також з наданням послуг з криптографічного захисту інфор-мації, і контроль за їх дотриманням.

Відповідно до зазначеної Інструкції Департамент письмово повідо­мляє суб'єкта підприємницької діяльності про строки проведення пе­ревірки. Таке повідомлення повинно бути здійснене за 10 днів до її про­ведення. Контроль за виконанням суб'єктами підприємницької діяль­ності ліцензійних умов проводиться планово не більше одного разу в рік, а також по рекламації замовника або для розгляду питання щодо поновлення дії ліцензії. У випадку порушення ліцензійних умов здійснення діяльності в галузі криптографічного захисту інформації Де­партамент видає обов'язкове для виконання розпорядження щодо усу­нення порушень або припиняє дію ліцензії. Суб'єкту підприємницької діяльності в письмовій формі повідомляються підстави рішення про призупинення дії ліцензії. Повідомлення повинно бути направлене в строк не пізніше 5 днів з моменту прийняття такого рішення.

Здійснення контролю тісно зв'язане з реалізацією інших адмі­ністративних проваджень, зокрема реєстраційно-дозвільних. У цьому випадку результати здійснення контролю є прямою підставою для дозволу тієї чи іншої діяльності. Це добре видно на прикладі здійснення технічного огляду транспортних засобів, що проводиться органами ДАІ.

513

Розділ X. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС І АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ

Слід зазначити ще одну важливу особливість контрольних прова­джень: результати досить часто є підставою притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. Не випадково для ряду суб'єктів кон­тролю законодавець передбачає можливість порушувати проваджен­ня в справах про адміністративні правопорушення, а у встановлених законом випадках — розглядати такі справи і приймати по них рішення.

514