У процесі виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, передусім органів виконавчої влади1, вирішується величезний обсяг індивідуально-конкретних справ, що стосуються різноманітних суб'єктів — громадян та інших фізичних осіб, органів, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян тощо. В цих випадках дані суб'єкти вступають в адміністративно-правові відносини, які врегу­льовуються не тільки матеріальними, а й процесуальними нормами адміністративного права. Адміністративно-процесуальні норми забез­печують реалізацію на практиці приписів матеріальних норм адміністративного права. Виходячи з цього, сукупність адміністра­тивно-правових відносин, врегульованих процесуальними нормами адміністративного права, становить специфічне і відносно са­мостійне явище, що прийнято називати адміністративним процесом.

Поняття адміністративного процесу в адміністративно-правовій науці прийнято розглядати в широкому і вузькому розумінні.

У широкому розумінні адміністративний процес — це встановлений

законом порядок розгляду і вирішення індивідуально-конкретних

1 Говорячи про державні органи, в тому числі органи виконавчої влади, слід відзна­чити, що все сказане нижче однаковою мірою стосується виконавчо-розпорядчої Діяльності органів місцевого самоврядування. З метою узагальненого визначення усіх можливих суб'єктів виконавчо-розпорядчої діяльності у необхідних випадках у подальшому застосовуватиметься дефініція «уповноважені органи (посадові особи)».

477

Розділ X. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС І АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ

(адміністративних) справ, що виникають у сфері державного уп­равління1, спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами) та, у відповідних випадках, загальними (звичайними) судами. Однак навіть у широке розуміння сьогодні «не вписується» процес розгляду справ у спеціалізованих — адміністративних судах, тобто адміністративне судочинство, хоча для позначення саме цього явища первісне і використовувався термін «адміністративний процес». Таке класичне його розуміння в юридичній літературі радянського періоду втратило реальне пізнавальне значення і було підмінено широким і вузьким тлумаченням даного поняття.

З огляду на це для визначення адміністративного судочинства мож­на використовувати термін «адміністративно-судовий процес». У дано­му контексті подібне розуміння адміністративного процесу залишено поза увагою, оскільки його важливі ознаки вже було розглянуто у главі 23 підручника.

У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і засто­сування до правопорушників адміністративних стягнень. Іноді по­няття адміністративного процесу в такому розумінні тлумачать не тільки як розгляд справ про адміністративні правопорушення і за­стосування адміністративних стягнень до винних, а й як розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу загалом. Зауважимо, що в даному підручнику розгляд адміністративного процесу грунтується на його широкому розумінні.

Адміністративний процес виступає специфічним (оскільки не є кла­сичним у згаданому вище розумінні) видом юридичного процесу / завдяки врегулюванню адміністративно-процесуальними нормами має прита­манні йому цілі (мету), структуру і суб'єктів.

Мета адміністративного процесу — це заздалегідь заплановані ре­зультати, досягнення яких можливе з допомогою відповідних засобів та способів. У свою чергу, завдання процесу відображають не­обхідність для суб'єкта здійснити певні дії, спрямовані на досягнення мети.

Специфіку адміністративного процесу відображає і його структу­ра — сукупність взаємозв'язаних адміністративних проваджень, що ма­ють як юрисдикційний, так і неюрисдикційний характер.

1 У даному випадку все сказане поширюється і на сферу місцевого самоврядування. 478

Глава 27. Адміністративний процес

Суб'єктами (учасниками) адміністративного процесу виступають як державні органи, насамперед органи виконавчої влади, їх посадові особи, так і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, їх органи та посадові особи, громадяни України, іноземці та особи без грома-^     дянства. Поняття суб'єктів процесу включає до складу його учасників (      також осіб, які діють з метою ведення процесу і здатні приймати ос­таточні рішення.

£          Отже, адміністративний процес являє собою врегульовану адмі-

1!          ністративно-процесуальними нормами діяльність органів виконавчої

Т          влади, їх посадових осіб, інших уповноважених суб'єктів, спрямовану

\           на реалізацію матеріальних норм адміністративного, а також інших

галузей права в ході здійснення проваджень щодо розгляду і вирішення

І           індивідуально-конкретних справ.

•           З'ясуванню сутнісних рис адміністративного процесу великою

|     мірою сприяє аналіз його принципів.

І