Залежно від рівня оцінки вини юридичних осіб та особливостей об'єктивної сторони їх протиправних дій можна виділити декілька різновидів адміністративних проступків (правопорушень) юридичних осіб, які відмінні від традиційних наукових уявлень про підстави адміністративної відповідальності фізичних осіб. Особливості таких підстав щодо юридичних осіб відображено у складі наступних адміністративних проступків.

Об'єктивно винне діяння. Багатьма законами України передба­чається адміністративна відповідальність юридичних осіб за діяння, які не можуть не бути наслідком дій або бездіяльності фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи. Наприклад, Законом України «Про виключну (морську) економічну зону України» встановлена відповідальність юридичних осіб за незаконну розвідку чи розробку природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і спо­руд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України; незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України; не­законне ведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень тощо. Очевидно, що зазначені діяння не можуть відбуватися поза людською свідомістю і волею. При при­тягненні до відповідальності за ці правопорушення про наявність ви­ни юридичної особи свідчить вже сам факт вчинення діяння, причому до уваги достатньо взяти лише перший з перелічених у попередньому параграфі компонентів об'єктивної сторони протиправних дій. По­дальше ж визначення конкретних осіб, чиї дії потягнули за собою протиправні дії юридичної особи, та встановлення характеру їх психічного ставлення до зв'язку між їх діями та протиправними діями юридичної особи недоцільне, оскільки ця інформація вже зайва: во­на жодним чином не впливає на розмір стягнення. Це дає змогу зро­бити висновок, що в подібних випадках існує такий різновид адміністративного правопорушення, як об'єктивно винне діяння.

Як відомо, таким формам реалізації норм права, як виконання (в тому числі додержання) та використання норм права відповідає певна

470

Глава 26. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб

форма протиправної поведінки. Наприклад, для додержання норм права такою поведінкою буде порушення встановленої нормами права заборони, і воно виражатиметься в активних діях суб'єкта.

Усі вищенаведені норми Закону України «Про виключну (морсь­ку) економічну зону України» містять заборону здійснення певних дій: незаконної розвідки чи розробки природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, створення штучних островів, будівництва установок і споруд, встановлення навколо них зон безпе­ки, незаконного видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України, незаконного ведення у ви­ключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень тощо. При цьому порушення зазначених заборон можуть бути виключно наслідком активних свідомих дій фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи.

Отже, об'єктивно винне діяння як підстава адміністративної відповідальності юридичних осіб має місце, якщо протиправне діян­ня полягає в активних діях, що порушують встановлені законодав­ством заборони.

Складне правопорушення. Визначення протиправності дій юридич­ної особи у повному обсязі (і об'єктивна і суб'єктивна сторони) відбу­вається у тих випадках, коли учасниками відносин адміністративної відповідальності виступають одночасно і юридична, і фізична особа, що входить до її складу. Зокрема, це стосується випадків, коли за одне адміністративне правопорушення до адміністративної відповідаль­ності притягуються одночасно / власне юридична особа, і окремо її по­садова особа.

Зазначений вид адміністративного правопорушення досить поши­рений. Так, ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину» передбачено одинадцять складів правопорушень підприємств, установ та організацій у галузі ветеринарної медицини і водночас ст. 107 КпАП передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення правил з карантину тварин та інших ве­теринарно-санітарних вимог. При цьому об'єктивна сторона право­порушень, передбачених згаданим Законом, збігається з об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 107 КпАП.

Аналогічно збігається об'єктивна сторона правопорушень під­приємств, установ та організацій, передбачених ст. 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя

471

Розділ IX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

населення», та об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 42 КпАП для посадових осіб. Така ж ситуація простежується і що­до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахунко­вих операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і ст. 1551 КпАП та у багатьох інших випадках.

Суб'єктами правопорушень, передбачених у зазначених статтях КпАП, є, як правило, посадові особи підприємств, установ та ор­ганізацій, а об'єктивна сторона цих протиправних діянь для посадо­вих осіб має дві складові: а) дії окремої посадової особи; б) дії власне юридичної особи. Причому дії юридичної особи є наслідком проти­правних дій відповідних посадових осіб. Водночас об'єктивна сторо­на відповідних правопорушень юридичних осіб, відповідальність за вчинення яких передбачена окремими законами, також складати­меться з тих самих дій, але тільки юридичної особи.

Оскільки діяння, що складають об'єктивну сторону правопору­шення посадової особи, не можуть існувати окремо від об'єктивної сторони правопорушення юридичної особи, і навпаки, то такі право­порушення можна розглядати як одне ціле і вважати складним правопо­рушенням.

Отже, складне правопорушення має місце, коли об'єктивна сторо­на правопорушення юридичної особи, за яке передбачена адміністра­тивна відповідальність, є необхідною ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення його посадової особи, і навпаки. Оскільки об'єктивна сторона адміністративного правопорушення посадової особи включає і власні дії, і їх наслідки у вигляді проти­правних дій юридичної особи, а також причинний зв'язок між ними, то при визначенні суб'єктивної сторони цього правопорушення не­обхідно оцінювати як психічне ставлення посадової особи до власних дій, так і ставлення до їх наслідків — протиправних дій юридичної особи. Відтак одночасно із встановленням вини посадової особи встанов­люється і вина юридичної особи.

Правопорушення з виділеним суб'єктом. Досить поширені випадки, коли об'єктивна сторона правопорушення виявляється у протиправних діях юридичної особи, а суб'єктом правопорушення виступає її посадова особа. Як приклад можна навести статтю 170і КпАП, якою передбаче­на відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб за випуск продукції (товарів), реалізацію (обмін) продукції (в тому числі імпортної) виготовлювачем або про-472

Глава 26. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб

давцем, виконання робіт, надання послуг підприємствам або грома-',     дянам — споживачам без сертифіката відповідності, якщо його на­явність передбачена діючим законодавством.

Під реалізацією продукції можна розуміти передачу права влас­ності на вироблену продукцію на підставі таких цивільно-правових договорів, як договори купівлі-продажу або поставки. Якщо про­дукція виробляється підприємством, тобто юридичною особою, то стороною зазначених договорів буде саме підприємство, і тому ре-.,\     алізацію продукції може здійснювати саме підприємство як юридич-,     на особа, а не її посадові особи чи громадянин — власник під­приємства. Аналогічно випуск продукції (товарів), виконання робіт, надання послуг здійснюватимуться саме юридичною особою.

Отже, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, пе­редбаченого статтею 170' КпАП, становитимуть дії суб'єкта юридич­ної особи, тоді як суб'єктом цього адміністративного правопорушення визнається посадова особа чи громадянин — власник підприємства.

У наведеному прикладі існує певний розрив між суб'єктивною та об'єктивною стороною правопорушення.  Згідно із ст.  9  КпАП адміністративне правопорушення (проступок) — це винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. У ст. 10 КпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, як­що правопорушник усвідомлював протиправний характер своєї дії І      або бездіяльності, передбачав його шкідливі наслідки і бажав їх або і      свідомо допускав настання цих наслідків. У даному випадку посадова •(      особа або громадянин — власник підприємства повинні усвідомлюва­ти протиправний характер саме своїх дій, а не дій юридичної особи.

Для визнання посадової особи суб'єктом наведеного вище право­порушення повинен існувати зв'язок між діями цієї посадової особи і протиправними діями юридичної особи. Єдиним варіантом такого зв'язку може бути лише те, що протиправні дії юридичної особи є наслідком дій її посадової особи. Отже, у ході кваліфікації такого роду правопорушень досліджується об'єктивна сторона протиправних дій юридичних осіб у повному обсязі — по всіх наведених у попередньо­му параграфі трьох компонентах. А для встановлення суб'єкта цього адміністративного проступку необхідно виділити конкретну посадову особу, чиї дії потягнули за собою вчинення протиправних дій юри­дичною особою.

Відтак правопорушення з виділеним суб'єктом має місце, коли не­

обхідною ознакою його об'єктивної сторони є протиправні дії юри-

І           473

Розділ IX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

дачної особи, а суб'єктом виступає посадова особа, що діяла від її

імені, або така, чиї дії безпосередньо потягли за собою протиправні

дії юридичної особи.

Різноманітність підстав адміністративної відповідальності юри­дичних осіб значною мірою зумовлена потребами забезпечення ефек­тивності застосування заходів цієї відповідальності. В одних випадках ефективним буде вплив тільки на юридичну особу, в других — і на юридичну особу, і на фізичних осіб, що входять до її складу (складне правопорушення), а у третіх — тільки на фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи (правопорушення з виділеним суб'єктом). Крім того, з допомогою наведених вище специфічних підстав адміністративної відповідальності досягається належне врахування суб'єктивної сторони правопорушень юридичних осіб.

474