§ 4. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб'єктів

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 

Розмаїття відносин державного управління зумовлює і значну кількість різновидів суб'єктів, які є учасниками адміністративно-пра­вових відносин взагалі й відносин адміністративної відповідальності зокрема. У зв'язку з цим виділяють загальний і спеціальний суб'єкти адміністративного правопорушення.

Загальним суб'єктом адміністративного проступку (правопорушен­ня) вважається осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

Спеціальним суб'єктом є особа, яка може бути визнана суб'єктом конкретного адміністративного правопорушення, а відтак притягнута до адміністративної відповідальності за наявності у неї, крім ознак за­гального суб'єкта, певних додаткових ознак.

Такими додатковими ознаками, зокрема, можуть бути: громадянст­во; вік; наявність статусу посадової особи або конкретна займана поса­да; стан здоров'я або фізіологічний стан особи; родинні зв'язки; про­фесія; род або сфера професійної діяльності; факт наділення певними правами, обов'язками або факт позбавлення суб'єктивного права чи йо-452

 

Глава 25. Загальні засади адміністративної відповідальності

го відсутності; факт попереднього притягнення особи до адміністратив­ної відповідальності; спеціальний правовий статус, деякі інші ознаки.

Особливості адміністративної відповідальності стосуються інозем­ців та осіб без громадянства. Відповідно до ст. 16 КпАП іноземці й осо­би без громадянства, які перебувають на території України, підляга­ють адміністративній відповідальності на загальних підставах з грома­дянами України, а питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які відповідно до чинних законів та міжнародних договорів України ко­ристуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Водночас згідно зі ст. 32 Закону України «Про правовий статус іно­земців», іноземець, який вчинив злочин або адміністративне право­порушення, після відбуття призначеного йому покарання чи вико­нання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протя­гом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця за межі Ук­раїни може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до 5 років.

Крім того, іноземці та особи без громадянства є суб'єктами окре­мого складу адміністративного проступку, відповідальність за який передбачена ст. 203 КпАП «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду че­рез територію України».

загрузка...

Певні особливості адміністративної відповідальності існують для неповнолітніх осіб віком від 16 до 18 років. До осіб, які вчинили адмі­ністративні правопорушення у зазначеному віці, застосовуються не визначені адміністративні стягнення, а заходи впливу, передбачені статтею 241 КпАП:

О зобов'язання публічно чи в іншій формі просити вибачення у потерпілого;

О    попередження;

О    догана або сувора догана;

О передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому ко­лективу, а також окремим громадянам на їх прохання.

У разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 — 127, частинами

453

 

Розділ IX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

першою і другою ст. 130, статтями 173, 174, 185, 190—195 КпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи право­порушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили право­порушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24і КпАП.

Крім наведеного, вік є ознакою спеціального суб'єкта адміністра­тивного правопорушення, відповідальність за яке передбачена стат­тею 211і КпАП. Це неявка громадян до військового комісаріату без поважних причин для приписки до призовного пункту. Але обов'язок з'явитись за викликом до військкомату для приписки ви­никає у громадян, яким у рік приписки виповнилося 17років.

Що стосується посадових осіб, то відповідно до ст. 14 КпАП вони підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні про­ступки, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охо­рони порядку управління, державного і громадського порядку, приро­ди, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Ще одна особливість адміністративної відповідальності посадових осіб полягає в тому, що у випадках, коли суб'єктами певних адміністративних проступків виступають і громадяни, і посадові осо­би, розмір стягнення для посадових осіб передбачається вищий, ніж для громадян. Так, відповідно до статті 53і КпАП самовільне захоплення земельної ділянки тягне накладення штрафу на громадян в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від восьми до п'ятнадцяти.

В окремих випадках передбачається адміністративна відпові­дальність не просто посадових осіб, а осіб, що займають конкретні по­сади. Наприклад, ст. 62 КпАП передбачено відповідальність капітанів або інших осіб командного складу судна чи іншого плавучого засобу за невиконання обов'язків по реєстрації у суднових документах опе­рацій із шкідливими речовинами і сумішами. У свою чергу, ст. 102 КпАП передбачено відповідальність керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій за експлуатацію па­ливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматич­ного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або тепло-утилізаційного обладнання, передбачених проектом, або у разі їх не­справності. 454

 

Глава 25. Загальні засади адміністративної відповідальності

Серед ознак спеціального суб'єкта виділяють і ті, що стосуються стану здоров'я особи. Так, ст. 44і КпАП передбачена відповідальність особи, хворої на наркоманію, за ухилення від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння, а ст. 46 КпАП встановлено відпо­відальність хворих на венеричну хворобу за умисне приховування джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими.

Особливістю адміністративної відповідальності, пов'язаною із та­кою характеристикою спеціального суб'єкта, як стан здоров'я, є та­кож закріплена у частині другій ст. ЗО КпАП заборона застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами (з деякими винятками) до осіб, які користу­ються цими засобами у зв'язку з інвалідністю.

Фізіологічний стан особи використовується як ознака спеціального суб'єкта у випадках притягнення до адміністративної відповідаль­ності осіб, що знаходилися під час вчинення правопорушення у стані сп'яніння (частина третя ст. 127, ст. 130 КпАП).

Ознакою спеціального суб'єкта адміністративного проступку мо­жуть виступати і його родинні зв'язки з іншими суб'єктами. Так, ст. 184 КпАП передбачена відповідальність батьків за невиконання ними обов'язків щодо виховання дітей.

В окремих випадках ознакою спеціального суб'єкта виступає обов'язок, покладений на особу, або надане їй суб'єктивне право. Таким може бути, зокрема, обов'язок за вироком або рішенням суду відшкоду­вати майнову шкоду, заподіяну злочином підприємствам, установам, організаціям або громадянам. За ухилення від виконання такого обов'язку ст. 511 КпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Щодо суб'єктивного права як ознаки спеціального суб'єкта адміністративного проступку, то частина друга ст. 106і КпАП перед­бачає відповідальність землекористувачів або землевласників за не­вжиття ними на закріплених за ними земельних ділянках заходів що­до знищення дикоростущих конопель чи снотворного маку. В даному випадку ознакою спеціального суб'єкта виступає право землекорис­тування або землеволодіння, надане певній особі.

Крім того, в багатьох випадках законодавством передбачається адміністративна відповідальність осіб, наділених правом управління Транспортними засобами (ст. 121—124 КпАП) або річковими чи ма­ломірними суднами (ст. 116 КпАП).

Іноді ознакою спеціального суб'єкта може бути попереднє позбав­лення суб'єктивного права або його відсутність взагалі. Так, громадяни,

455

 

Розділ IX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

у яких органами внутрішніх справ анульовано дозвіл на зберігання і носіння вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї, можуть бу­ти притягнуті до адміністративної відповідальності за ухилення від реалізації такої зброї згідно із ст. 193 КпАП. А особи, які не мають права керування транспортними засобами, є суб'єктами адміністра­тивного проступку, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 126 КпАП.

Окремі особливості адміністративної відповідальності існують для представників певних професій. Так, відповідно до вимог ст. 29 КпАП такий вид адміністративного стягнення, як конфіскація, якщо вона передбачає вилучення вогнепальної зброї, інших знарядь полювання та бойових припасів, не може бути застосований до людей, для яких полювання є основним джерелом існування. До таких осіб також не може застосовуватись адміністративне стягнення у вигляді позбав­лення права полювання.

У свою чергу, суб'єктами адміністративного проступку, передбаче­ного ст. 108 КпАП, який полягає у грубому порушенні правил експлу­атації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки при їх експлуатації, можуть бути тільки механізатори. Суб'єктами проступку, передбаченого ст. 165і КпАП, виступають, крім інших суб'єктів, представники такої професії, як адвокати.

Крім професії, як ознака спеціального суб'єкта може використо­вуватись і род діяльності, яким займається особа, або навіть сфера діяльності. Так, суб'єктами проступку, який полягає в недотриманні квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу, є працівники кінематографії і телеба­чення (ст. І648 КпАП), суб'єктами проступків, передбачених стаття­ми 155, 155і, 1552 КпАП, є працівники торгівлі, громадського харчу­вання і сфери послуг.

Досить велику групу спеціальних суб'єктів адміністративного про­ступку утворюють суб'єкти, що мають спеціальний правовий статус. До таких можна віднести: військовослужбовців; членів дільничних виборчих комісій (ст. 1862 КпАП); громадян — суб'єктів підприємницької діяль­ності (ст. 133і, 1332, 165і, 166і, 1662 КпАП тощо); суб'єктів цивільного або кримінального процесів — свідків, потерпілих, позивачів, відповідачів, експертів, перекладачів (ст. 1853, 1854 КпАП) тощо.

Суттєві особливості має адміністративна відповідальність військо­вослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних 456

 

Глава 25. Загальні засади адміністративної відповідальності

статутів (або спеціальних положень про дисципліну). Так, відповідно до ст. 15 КпАП військовослужбовці й призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за вчинення адміністративних проступків за дисциплінарними статутами.

Водночас ці особи за порушення правил, норм і стандартів, що сто­суються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, ри­бальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення ко-рупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, неправомірним використанням державного майна, невжиттям заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокуро­ра, ухиленням від виконання законних вимог прокурора, порушенням законодавства про державну таємницю, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Але при цьому до зазначених осіб не може бути застосовано такі види адміністративних стягнень, як виправні роботи і адміністративний арешт.

Інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів (або спеціальних положень про дисципліну), у випадках, прямо пе­редбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопору­шень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках — адмі­ністративну відповідальність на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних за­собів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до за­конів України військових формувань, військовослужбовцями строко­вої служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосо­вується. До зазначених осіб як захід адміністративної відповідаль­ності застосовується попередження.

Загалом тільки у КпАП передбачено адміністративну відпо­відальність більш як тридцяти видів спеціальних суб'єктів. Тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відпо­відальності тієї чи іншої особи необхідне ретельне з'ясування право­вого статусу цієї особи з метою виявлення в ньому ознак спеціально­го суб'єкта.

457

 

Розділ IX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ