Адміністративна відповідальність відповідно до українського зако­нодавства — це відповідальність за вчинення адміністративного про­ступку (правопорушення).

Вітчизняна правова доктрина адміністративної відповідальності базується на розмежуванні кримінальних злочинів і адміністративних правопорушень, а відтак окремих видів юридичної відповідальності — кримінальної та адміністративної. Натомість за законодавством західних країн аналогічні діяння обіймаються поняттям кримінально­го правопорушення, в якому виокремлюються проступки, що не тягнуть за собою певних наслідків, скажімо, судимості.

Адміністративна відповідальність характеризується негативною реакцією держави на протиправні прояви окремих фізичних (а в дея­ких випадках і юридичних) осіб шляхом встановлення відповідних правил, заборон і адекватних порушенням санкцій щодо порушників.

Адміністративна відповідальність має всі ознаки юридичної відповідальності, позаяк є різновидом останньої. Це, з одного боку, державний примус, міра стягнення за вчинене правопорушення, а з іншого — обов'язок винного зазнавати негативних для нього наслідків.

Відповідальність може наставати тільки в тому випадку, коли це передбачено нормою права. Наявність норми і органу, що її застосо­вує, — це лише передумова. Але вони недостатні для накладення стяг­нення, для притягнення до адміністративної відповідальності обов'язковою підставою є адміністративний проступок.

Основні риси адміністративної відповідальності виявляються в тому, що:

О    підставою для її настання є адміністративний проступок;

О    вона реалізується за умов неслужбової непідлеглості;

О    існує велика кількість уповноважених органів (посадових осіб), що накладають адміністративні стягнення;

О    порядок накладання адміністративних стягнень визначається нормами адміністративного права. Отже, адміністративна відповідальність — це різновид юридичної

відповідальності, що являє собою сукупність адміністративних пра­вовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням уповноважени-

430

Глава 25. Загальні засади адміністративної відповідальності

ми органами (посадовими особами) до осіб, що вчинили адміністра­тивний проступок, передбачених нормами адміністартивного права особливих санкцій — адміністративних стягнень. Законодавче    регулювання    адміністративної    відповідальності

здійснюється на підставі Кодексу України про адміністративні право­порушення, Митного кодексу України, Закону України «Про держав­ну податкову службу», а також інших законодавчих актів.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) створювався в контексті прийнятих у 1980 р. Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушен­ня. Норми цих Основ цілком увійшли до КпАП кожної союзної рес­публіки. Вони діють і дотепер. Тому не випадково, що кодекси про адміністративні правопорушення країн СНД значною мірою подібні, а в деяких частинах — ідентичні.

КпАП, прийнятий 07.12.1984 р., був введений в дію 01.06.1985 р. і складався на той час із 330 статей в п'яти розділах: 1. Загальні поло­ження; 2. Адміністративні правопорушення і адміністративна відповідальність (Загальна і Особлива частини); 3. Органи, уповнова­жені розглядати справи про адміністративні правопорушення;

4.         Провадження в справах про адміністративні правопорушення;

5.         Виконання постанов про накладання адміністративних стягнень.

В особливій частині перераховані й визначені склади адміністра­тивних правопорушень. Вони розміщені по главах, в яких згруповані адміністративні правопорушення: у галузі охорони праці й здоров'я населення; що посягають на власність; у галузі охорони природи, ви­користання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури; у промисловості та в галузі використання електричної і теплової енергії; у сільському господарстві, порушення ветеринарно-санітар­них правил; на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку; У галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарст­ва та благоустрою; у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності; у галузі стан­дартизації, якості продукції, метрології та сертифікації; що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; що посягають на вста­новлений порядок управління.

Поряд з КпАП діють також інші закони прямої дії, що містять нор­ми, які встановлюють адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність встановлювалася також поста­новами місцевих рад та їх виконкомів. Так, ст. 5 КпАП встановлює,

431

Розділ IX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

що обласні, міські та районні ради мають право приймати рішення, що передбачають адміністративну відповідальність, але тільки з пи­тань боротьби із стихійним лихом і епідеміями. Однак ця стаття супе­речить Конституції України, адже в п. 22 частини першої конституційної ст. 92 визначено, що лише законами визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.