Серед проблем реформування судової системи України одне з цен­тральних місць посідає проблема доступу до правосуддя, яка має бага­то різних аспектів. Пошук оптимальної моделі правосуддя безпосе­редньо пов'язаний з дослідженням та розв'язанням саме цієї пробле­ми, оскільки становлення правової держави, громадянського суспільства органічно пов'язані з ефективним, доступним і справед­ливим правосуддям.

Доступність правосудця — це нормативна закріплена і реально забез­печена можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Основними елементами (одночасно і гарантіями) доступності правосуддя є:

організаційно-правові — судоустрій та судочинство;

матеріальні (економічні).

Перші пов'язані з територіальною наближеністю судів до населен­ня, створенням умов, що сприятимуть зайняттю суддівських посад

397

 

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

висококваліфікованими спеціалістами, раціональною організацією роботи апарату суду, порядком порушення справ у суді, їх розглядом, строками судового розгляду, створенням надійного механізму забез­печення можливості оскарження судових рішень та їх реального ви­конання тощо.

Другі означають встановлення розумних судових витрат і створен­ня процесуального механізму відстрочення або часткового чи повно­го звільнення від оплати судових витрат на користь держави; належне фінансування судової діяльності, що забезпечує можливість незалеж­ного правосуддя; надання кваліфікованої юридичної допомоги на пільгових умовах певним категоріям населення, що випливає з міжнародно-правового принципу, згідно з яким надання юридичної допомоги має розглядатися не як акт милосердя, а як обов'язок усьо­го суспільства в цілому.

загрузка...

Проблема доступності правосуддя в адміністративному судо­чинстві пов'язана із запровадженням оптимальної моделі адміністра­тивної юстиції.

Відомі чотири основні способи (типи) здійснення правового захи­сту громадян від неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів публічної влади (або чотири моделі адміністративної юстиції):

адміністративний, коли перевірку законності, обґрунтованості

й доцільності прийняття і виконання адміністративних актів здійс­

нюють спеціальні органи адміністративної юрисдикції, які підтриму­

ють різноманітні тісні зв'язки з апаратом управління і не підконт­

рольні судам загальної юрисдикції (інколи цю модель адміністратив­

ної юстиції називають французькою);

адміністративно-судовий, або німецький, тип, коли адміністра­

тивна юстиція характеризується створенням спеціалізованих адмі­

ністративних судів для розгляду спорів, які виникають у сфері функ­

ціонування органів управління; адміністративні суди становлять єди­

ну систему і вони незалежні у здійсненні функцій правосуддя від дер­

жавної адміністрації та інших судових органів країни;

3)         «квазісудовий», коли для розгляду адміністративно-правових

спорів утворюється система особливих державних органів, спеціаль­

них трибуналів, котрі не входять до судової системи, а у ній, у свою

чергу, функцію адміністративної юстиції виконують звичайні суди;

таку систему організації адміністративної «квазіюстиції» називають

англосаксонською (вона функціонує, зокрема, в США, Великій

Британії);

398

 

Глава 23. Адміністративна юстиція — основний засіб судового захисту прав громадян...

4) загальносудовий, коли скарги на дії, бездіяльність, рішення ор­ганів публічної влади розглядають та вирішують загальні суди, вико­ристовуючи при цьому цивільно-процесуальні форми (такий спосіб судового захисту застосовується дотепер в Україні, Росії та інших країнах СНД).

Проте за будь-яких обставин адміністративна юстиція — це дійо­вий засіб правового захисту суб'єктивних прав та законних інтересів громадян.

Нині в Україні, за умов перевантаженості судів цивільними і кри­мінальними справами, повноцінний розгляд адміністративно-право­вих спорів загальними судами проблематичний, оскільки веде до по­рушення термінів розгляду справ, тяганини тощо.

Створення вітчизняної системи адміністративних судів має сприя­ти забезпеченню доступності до правосуддя навіть за умов істотного збільшення звернень до суду.

На доступність правосуддя в судочинстві адміністративних судів (тобто в адміністративному судочинстві) можуть реально впливати такі чинники:

О    відповідність національного правосуддя певним міжнародно-правовим стандартам доступу до правосуддя; О    забезпечення будь-якій особі, права та свободи якої порушені, ефективних засобів правового захисту від органів публічної влади незалежно від їх рівня;

О забезпечення державою зацікавленій особі, яка не має коштів на оплату послуг представника, безкоштовної юридичної до­помоги;

О    створення такої системи адміністративної юстиції, яка б не ве­ла до перевантаження судів (суддів) справами; О    встановлення чіткої (в певних випадках спрощеної) процедури

розгляду адміністративних спорів (справ); О    визначення і встановлення достатніх, але нетривалих термінів

розгляду справ;

О територіальна наближеність адміністративних судів до насе­лення;

О    організація підготовки кадрів для адміністративних судів з ме­тою забезпечення їх висококваліфікованими спеціалістами; О    встановлення чіткого порядку порушення адміністративних справ у суді, порядку їх розгляду та оскарження судових рі­шень;

399

 

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

О забезпечення реального виконання судових рішень; О виконання рекомендацій Ради Європи «Про ефективний до­ступ до права та правосуддя малозабезпечених» щодо: заходів підготовки юристів відповідної спеціалізації, відкриття спеціалізованих юридичних консультацій; можливості повної або часткової оплати юридичних послуг; розширення участі неурядових і громадських організацій під час надання ними правової допомоги у квазісудових формах вирішення спорів (посередництво та примирення), відповідних податкових пільг у цих випадках; спрощення правових процесів; О забезпечення достатнього фінансування адміністративних судів з метою забезпечення їх незалежності від виконавчих та інших органів публічної влади;

О збереження (в розумних межах) системи адміністративно-юрисдикційних органів для розгляду певних категорій адміністративних справ до набуття адміністративним судочин­ством можливостей розгляду всіх адміністративно-правових спорів (справ) та чіткого визначення процесуальних механіз­мів їх вирішення.

Аналіз законодавства про судоустрій в Україні дає змогу окреслити засади доступності правосуддя в адміністративному судочинстві. Насам­перед усім суб'єктам адміністративно-правових відносин гаран­тується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і не-упередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на роз­гляд його справи у суді й на участь у розгляді своєї справи у суді будь-якого рівня.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняються і тягнуть передбачену законом відповідальність.

Правосуддя здійснюється на засадах рівності всіх учасників судо­вого процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольо­ру шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, на­ціонального чи соціального походження, майнового стану, роду і ха­рактеру занять, місця проживання та інших обставин.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при ви­рішенні його справи в суді. Причому надавати правову допомогу мо-

400

 

Глава 23. Адміністративна юстиція — основний засіб судового захисту прав громадян -.

же не тільки адвокат, а й інша особа, яка є фахівцем у галузі права та за законом чи дорученням має право на надання такої допомоги. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безо­платно.

Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передба­чених процесуальним законом.

Судочинство в Україні провадиться державною мовою. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судо­вому процесі.

Судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до ви­конання усіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організа­ціями, громадянами та юридичними особами на всій території нашої держави.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, пе­редбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду.

Формування системи адміністративних судів та їх діяльність не­можливі без необхідних для цього матеріальних коштів.

У адміністративних судах розглядати і вирішувати справи повинні спеціально підготовлені фахівці. Розробка програм навчання, стажу­вання осіб, що претендують на заміщення посад суддів адміністратив­них судів, — це тільки перші кроки у напрямку забезпечення спеціалізованих судів кваліфікованими кадрами.

І, нарешті, правова освіта. Громадяни мають знати про цілі утво­рення адміністративних судів, усвідомлювати необхідність їх форму­вання, бути впевненими, що їх права надійно гарантуються звернен­ням до суду, забезпеченням вільного доступу до будь-якої судової інстанції.

401

 

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ