У сучасному світі рівень правового захисту прав і свобод людини і громадянина є ключовим показником демократизму суспільства і держави. У демократичній, правовій державі кожне право особи, закріплене належним чином, забезпечується всією повнотою влади.

Адміністративно-правовий захист прав, свобод та законних інтересів громадянина являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульова­ному нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснен­ня уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також особа­ми та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Останні спрямовані на припинення незаконного посягання на права, свободи та інтереси громадян; ліквідацію будь-яких перешкод, що виникають при їх здійсненні; визнання або підтвердження, поновлення та примусове виконання прав, невиконаних або неналежним чином виконаних обов'язків з притягненням винної особи до відповідальності.

Особливе місце в системі засобів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян посідає реалізація їх права на звернення. У ст. 40 Конституції України визначено право осіб та громадян направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто зверта­тися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування

378

Глава 22. Правовий захист прав громадян у державному управлінні

та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Сьогодні існує певна правова база для практичної реалізації громадянами наданого їм Конституцією України права як вносити в органи виконавчої влади пропозиції щодо поліпшення їх діяльності, так і оскаржувати дії та рішення посадових осіб державних органів та громадських організацій.

Статтею 55 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів дер­жавної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службо­вих осіб. Громадянин має право звернутися як зі скаргою до вищого у порядку підлеглості органу чи посадової особи, так і до суду згідно з чинним законодавством. Право вибору звернення належить особі.

Після використання всіх національних засобів правового захисту громадянин має право звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Загальні засади реалізації права громадян на звернення визначено Зако­ном України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р.1 (далі — За­кон). Законом встановлено, що громадяни України мають право звер­нутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, до засобів масової інформації, посадових осіб відповід­но до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та про­позиціями, що стосуються їхньої статутної діяльності, заявою або кло­потанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Законом передбачено три види звернень громадян:

1) пропозиція (зауваження);

2)заява (клопотання);

3) скарга.

Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюють­ся порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а та­кож висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного

'Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — Ст. 256.

379

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

і суспільного життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законо­давством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чин­ного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів Ук­раїни, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звер­нення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга визначається як звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяль­ністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самовряду­вання, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, поса­дових осіб.

Порушення прав, свобод і законних інтересів особи можуть вияв­лятися у протизаконних діях посадових осіб органів державної влади, перевищенні посадовими особами своїх владних повноважень, ство­ренні перешкод для реалізації прав, покладанні на особу не передба­чених законом обов'язків, обмеженні можливості користуватися пев­ним соціальним благом.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записа­ним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Важливим є питання застосування мови звернення. Законом виз­начено, що громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. При цьому відсутні уточнення щодо прийнятності тієї чи іншої мови. Можлива ситуація, коли відсутня єдина прийнятна для обох сторін мова. Хоча законом не покладено обов'язок забезпечувати переклад звернення, але закріплено правове застереження щодо заборони відмови у прий­нятті звернення у випадку незнання мови звернення.

380

Глава 22. Правовий захист прав громадян у державному управлінні

Крім того, Законом забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина.

Законом встановлено умови, за яких звернення не підлягають розгля­ду і вирішенню. Звернення не підлягає розгляду, коли воно не підписа­не автором, в разі відсутності даних про місце проживання, а також при анонімності звернення. Також не розглядаються повторні звер­нення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з од­ного і того ж питання, якщо перше вирішене по суті, а також скарги, терміни для подання яких закінчилися, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Не можуть бути предметом оскарження в адміністративному порядку рішення загальних зборів членів колек­тивних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також рішення вищих державних органів. Скарги на такі рішення є предме­том розгляду виключно суду.

Відповідно до ст. 22 Закону керівники та інші посадові особи ор­ганів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, уста­нов, організацій незалежно від форм власності зобов'язані проводити особистий прийом громадян. Усі звернення громадян, подані на особи­стому прийомі, підлягають реєстрації. У випадку неможливості вирішення порушених в усному зверненні питань безпосередньо на особистому прийомі вони розглядаються у тому ж порядку, що й письмові. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно за його бажанням.

У разі задоволення звернення орган або посадова особа, які прий­няли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшко­довують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і роз­глядом звернення, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду звернення на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судо­вому порядку.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому вираженні визначається судом.

Найбільш вагоме місце серед звернень громадян посідають скарги. З огляду на значну кількість відомчих правових актів, які встановлюють

381

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

особливості адміністративного порядку оскарження у відповідних сферах державного управління, ці особливості потребують окремого

висвітлення.