Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури

Відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стяг­нення щодо працівників прокуратури засто­совуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за про­ступок, що ганьбить його як працівника прокуратури. До числа дисциплінарних

стягнень належать: догана; зниження в класному чині; зниження в посаді; позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник проку­ратури України»; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.

Дисциплінарне стягнення повинно відповідати характеру вчине­ного проступку. Прокурор, що вирішує питання про накладення дис­циплінарного стягнення, зобов'язаний особисто з'ясувати обставини проступку й одержати письмове пояснення від особи, що його вчини­ла. У разі потреби для з'ясування відповідних обставин може бути призначена службова перевірка, термін якої не може перевищувати двох місяців.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ про­курора. Цей наказ може бути оскаржений працівником Генеральному прокурору України в місячний термін з дня ознайомлення з наказом.

338

Глава 19. Складові елементи інституту державної служби

Генеральний прокурор України має право скасувати дисциплінар­не стягнення, зробити більш суворим або пом'якшити його. Про прийняте рішення повідомляється працівник, що звернувся зі скар­гою. Оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення не припиняє його виконання.

Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ

Відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб ря­дового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть накладатися на­ступні дисциплінарні стягнення: заува­ження; догана; сувора догана; затримка в присвоєнні чергового спеціального звання на термін до одного року; попередження

про неповну службову відповідність; зниження в посаді; зниження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Дещо специфічні стягнення поряд з вищезгаданими можуть на­кладатися у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ. Це позбавлення звільнень з розташування навчального закладу чи підрозділу на термін до одного місяця і позачергове призначення в наряд по службі (за винятком призначення у варту або черговим по підрозділу) чи на роботу до п'яти нарядів.

Крім цього, на осіб рядового і начальницького складу, нагородже­них нагрудним знаком органів внутрішніх справ, може бути накладе­не дисциплінарне стягнення у виді позбавлення цього знака. Зазначе­ним статутом детально регламентуються права начальників щодо на­кладення дисциплінарних стягнень.

При визначенні дисциплінарного стягнення беруться до уваги ха­рактер проступку і його наслідки, обставини вчинення, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Перед накладенням стягнення від винного береться письмове або усне пояснення. Згаданим статутом передбачається ряд особливостей накладення дисциплінарних стягнень. Зокрема, накла­дення дисциплінарного стягнення на винного, який перебуває в не­тверезому стані, а також одержання від нього пояснення відкладають­ся до його витверезіння.

Такі дисциплінарні стягнення, як зауваження, догана, позачергове призначення в наряд, позбавлення звільнень з розташування на-

339

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА її АДМШІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

вчального закладу чи підрозділу, можуть оголошуватись як наказом, так і усно. Інші стягнення оголошуються в наказі. Про накладення дисциплінарного стягнення оголошується працівнику особисто, пе­ред строєм або на зборах.

Дисциплінарна

відповідальність

суддів

Дуже докладна регламентація притяг­нення суддів до дисциплінарної відпові­дальності пов'язана з тією роллю, яку ві­діграють суди, значенням, що надається державою дотриманню дисципліни в орга­нах правосудця. Дисциплінарна відпові­дальність суддів закріплена в Законі України «Про кваліфікаційні ко­місії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України».

Справи про дисциплінарні проступки судців розглядаються кваліфікаційною комісією, склад якої визначається законом. Виділя­ються наступні стадії дисциплінарного провадження: перевірка даних про дисциплінарний проступок судді; порушення дисциплінарного провадження; розгляд дисциплінарної справи.

При вирішенні питання про дисциплінарний проступок судді го­лова кваліфікаційної комісії, його заступник або один із членів комісії в місячний термін із дня надходження даних про дисцип­лінарний проступок судді перевіряють їх шляхом отримання пись­мового пояснення від судді й інших осіб, витребування й ознайом­лення з матеріалами судових справ, отримання іншої інформації від певних органів, підприємств, установ, організацій, а також грома­дян. У випадку, якщо перевірка проводиться щодо голови чи членів кваліфікаційної комісії, її здійснюють за дорученням комісії три її члени.

За результатами перевірки готується довідка, яка повинна містити виклад обставин, встановлених при перевірці, висновки і пропозиції перевіряючих та їхні підписи. Суддя, щодо якого проводиться пе­ревірка, має бути ознайомлений з довідкою і матеріалами перевірки. При цьому він може давати додаткові пояснення, заявляти клопотан­ня про додаткову перевірку окремих обставин. У випадку відмови судді від ознайомлення з довідкою і матеріалами перевірки про це складається протокол, що підписується особами, що здійснювали пе­ревірку.

340

Глава 19. Складові елементи інституту державної служби

Всі матеріали перевірки передаються до відповідної кваліфіка­ційної комісії, що вирішує питання про порушення дисциплінарно­го провадження.

Підставами порушення дисциплінарного провадження щодо судді є: подання Міністерства юстиції України і його органів за результата­ми перевірки заяв чи повідомлень громадян, подання голови відповідного або вищестоящого суду, народних депутатів України, керівників або заступників керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, а також повідомлення в засобах масової інформації. За наявності зазначених обставин дисциплінарне прова­дження може порушуватися постановою голови відповідної квалі­фікаційної комісії, головами Верховного Суду і Вищого арбітражного суду України, їхніх заступників, Головою Верховного Суду Автоном­ної Республіки Крим, головами обласних, Київського і Севасто­польського міських судів, головами апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, головами військових судів регіонів і Військово-Морських Сил України або рішенням кваліфікаційної комісії.

Дисциплінарне провадження щодо голови або члена кваліфікаційної комісії порушується рішенням відповідної комісії. Законом передба­чено, що дисциплінарне провадження порушується у десятиденний строк з дня отримання даних про дисциплінарний проступок, а в разі потреби проведення перевірки — у строк не більше десяти днів з дня закінчення перевірки.

Кваліфікаційна комісія розглядає справу в десятиденний строк з дня порушення провадження. При розгляді справи комісія зо­бов'язана заслухати пояснення судді, а також може заслухати інших осіб, запрошених по клопотанню як судді, так і комісії. У ході засідання оголошуються документи і розглядаються матеріали, що маються в справі. Неявка судді на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи.

Рішення в справі приймається більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У ньому необхідно вказати назву комісії, прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, що притягується до дис­циплінарної відповідальності, обставини дисциплінарного проступ­ку, пояснення судці та дані, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення, вказуючи на докази, конкретне дисциплінарне стягнення, застосоване в даному випадку, або підстави припинення справи, а також порядок і строки оскарження рішення. Дисциплінар-

341

Розділ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА її АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

не стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку. При цьому не враховується строк тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці.