Екологічні відносини — одна з найважливіших складових суспільних відносин. Вони виникають між окремими суб'єкта­ми і з приводу надзвичайно важливих об'єктів. Екологічні від­носини складаються між суспільством і природою, між люди­ною та навколишнім середовищем. Об'єктами екологічних від­носин е природні багатства: земля, її надра, води, ліси, ат­мосферне повітря, тваринний світ тощо. Від того, якими будуть екологічні відносини, залежить сьогодення та майбутнє людства.

Природне середовище — це місце життєдіяльності люди­ни, джерело її існування. У своїй діяльності людина викорис­товує природні багатства — від кисню і води до надр землі та лікарських рослин. При цьому вона неминуче впливає на природу, але цей вплив не повинен порушувати її законів. Науково не обгрунтоване втручання в життя природи призво­дить до катастрофічних наслідків.

Тисячоліттями люди не відчували відповідальності за збе­реження природи, відносились до неї як до невичерпного джерела. Прозріння настало лише тоді, коли екологічна криза стала загрожувати багатьом регіонам нашої планети та само­му існуванню людства.

Все це змушує переосмислити складні взаємозв'язки і процеси у навколишньому середовищі та усвідомити, наскіль­ки виваженими, науково обгрунтованими та законодавче врегульованими повинні бути екологічні відносини.

Проблема взаємодії суспільства й природи має глобаль­ний планетарний характер. Зберегти природу в стані, придат­ному для життя людини, можна тільки загальними зусиллями населення всієї Землі. Тому кожна країна зобов'язана берег­ти природу та нести моральну відповідальність перед усім сві­том за її належну охорону.

У забезпеченні раціонального використання, охорони і відтворення природних багатств важливе місце посідають правові засоби. В юридичних і деяких інших навчальних за­кладах вони вивчаються у навчальному предметі «Екологічне право України», підручник з якого пропонується читачеві. Основою для його написання стало нове екологічне законо­давство України. У підручнику відображено також досягнення екологічної правової думки.

Екологічне право націлене на створення найбільш сприят­ливих умов для життя, праці та відпочинку громадян. Це жит­тєдайна і життєзберігаюча галузь права, її значення для жит­тя і діяльності людини і всього суспільства важко переоцінити. Найвищу мету соціальної політики нашої держави — турботу про життя і здоров'я людини — ця галузь права спроможна втілити в життя.

Велике і гуманне покликання екологічного права стиму­лює до його сумлінного вивчення, ґрунтовного опанування необхідними екологічними знаннями. Екологічна освіта по­трібна всім громадянам України, а особливо працівникам правоохоронних органів, які забезпечують виконання еко-лого-правових актів і норм.

Підручник розрахований на слухачів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, тому в ньому значне місце відведено висвітленню ролі органів внутрішніх справ у забезпеченні раціонального використання і охорони природних ресурсів, зміцненню екологічних відносин. Ним мо­жуть скористатися і студенти інших навчальних закладів, де вивчаються питання природокористування й охорони навко­лишнього середовища.

Вивчення екологічного права з урахуванням професійної направленості працівників органів внутрішніх справ підвищує як загальний, так і професійний рівень підготовки слухачів, що забезпечує максимальну ефективність навчання.

Підручник відповідає меті та завданням підготовки фахів­ців, покликаних охороняти екологічні права й інтереси люди­ни, бути надійними провідниками екологічної політики держа­ви. Він буде корисним також для практичних працівників при­родоохоронних і правоохоронних органів, для всіх тих, хто не байдужий до використання, охорони і відтворення природних ресурсів України, розвитку і зміцнення її екологічних від­носин.