У період формування в Україні еколого-правової основи виникає! необхідність в упорядкуванні правозастосовної діяльності у всіх сфе-1 рах суспільного життя. Це є одним з чинників, який визначає появу! нетрадиційних форм юридичного процесу та його різновиду — еко-1 лого-правового процесу, оскільки діяльність органів управління та| інших суб'єктів пов'язана з використанням і відтворенням природ-^ них ресурсів, охороною навколишнього природного середовища.

Під еколого-правовим процесом слід розуміти процесуальну ] діяльність спеціально уповноважених на це державних органів управ-; ління у сфері екології, інших суб'єктів еколого-процесуальних відно- ] син, яка здійснюється на підставі приписів, що містяться в процесу-1 альних нормах екологічного права і спрямована на забезпечення ра-1 ціонального використання та відтворення природних ресурсів, а 5 також охорону навколишнього природного середовища.

В еколого-правовому процесі слід виділяти окремі провадження. Критерієм поділу на такі провадження є правові інститути екологічного права, сукупність еколого-процесуальних норм, які визначають правове становище відповідних суб'єктів у провадженні, а також функції державного управління у сфері природокористування і охо-, рони навколишнього природного середовища. Виходячи із зазначе- ^ ного, слід виділити такі провадження еколого-правового процесу:

а) з просторово-територіального устрою об'єктів природи;

б) з обліку природних ресурсів;

в) з екологічного планування;

г) з розподілу і перерозподілу природних ресурсів; ґ) з екологічного контролю;

д) з екологічної експертизи;

е) з позасудового розгляду екологічних спорів.

66