Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні дог ри, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україї частиною національного законодавства України. Це положення велике значення для входження України у світове співтовариство, свідчить про те, що міжнародно-правові норми проголошуються в'язковими поряд з національним законодавством. Це положеі співзвучне з Законом України від 10 грудня 1991 року «Про дію мії родних договорів на території України», який передбачає, щоукла і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори є від'ємною частиною національного законодавства і застосовуються^ порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

444

Розділ XX Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля

Міжнародні договори мають пріоритет перед нормами національного законодавства. У більшості екологічних законів передбачено, що якщо в міжнародному договорі встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законом, застосовуються правила міжнародного договору. Реалізація міжнародно-правових норм досягається найкращим чином, коли вони включені (імплементовані) до національного законодавства. Наприклад, право на сприятливе навколишнє середовище — одне із фундаментальних і всеохоплюючих прав людини, проголошене у Стокгольмській декларації та розвинене Декларацією Ріо, було закріплене в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 9), а пізніше — у Конституції України як право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50).

При ратифікації міжнародно-правових норм, яка згідно із Законом України від 22 ч'уч""]00? рп^ГІ'^^р№^^і»^цап^^т^^^>дп^т^пр11 України» проходить шдяхокПтрйиняття спеціального законУТфо^Іа^йфткацік), якщо на ратифікацію подано міжнародний договір, виконання якого вимагає прийняття нових Законів України, проекти законів про ратифікацію та про зміни у законодавчих актах або проект нових законів подаються одночасно на розгляд Верховної Ради. Наприклад, ратифікація Конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань навколишнього середовища» потребує внесення відповідних змін до Законів України «Про екологічну експертизу», «Про інформацію», до Цивільно-процесуального кодексу України. Такий порядок ратифікації міжнародних договорів дозволяє запобігти колізіям міжнародно-правових норм та національного законодавства.