§ 1. Поняття і правова класифікація!' територій та об'єктів природно-заповідного фонду

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 

Програма перспективного розвитку затговїднегеправи («Запрві«аййі»)'ьа також Закон України відЛб червнІҐІ' «Про природно-заповіднийҐфонд України» визначають праї ви організаедї,*ахороттй;аефвкгивного використання і відт повідників та інших природних комплексів, поняття і правої фікацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші І'і простору, природні комплекси та оо єкти^я^ ^"'ч!/ЛЦЩ'- Ц'ЦІ^й'Іу І'І ІиІ'ІиІІчн)1. ^гІ'^ГГІцтІцчпіп іншу

пені з метою збереження__/_                                       _____

генофонду'ПІеартягЯУ^д"Ірослинного світу, підтримання з^.-екологшмееа-балансу та забезпечення фонового моніторинг лишпеиш природного сереЬовшца"ч^^^Івугю^кегвгт:щщІО} -відпий фенд тир(ЛИІСТ1Сс'УУк'на1ЇІ5нальне надбання, щодо я* новлюється особливий режим охорони, відтворення і вико[ Фонд розглядається як складова частина світової системи п|_. територій та об'єктів, що перебувають під-особливою охорої

До природно-заповідного фонду України належать: прщ ритори м» в&єШП'^рІфОІГнТТаїїодІдниКи, бідарерні запі національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, % ки, пам'ятки природи, заповідні урочища); штучно створенії (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, т м 'ятки садово-паркового мистецтва).

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрології зоологічні парки та парки — пам'ятки садово-паркового мис лежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути

Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("-, ки"), затверджена 22 вересня 1994 року Верховною Радою України // Голой 1994. 7 грудня

Розділ XV Право користування природно-заповідним фондом України

ного або місцевого значення. При цьому заказники поділяються на ^дшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, енто-

-:   :     •-     =_:-.-=*:------------:—--  [ЩЛЬ[ЦЛ ЩШІ ІМЦІ,ОДЛЄОНТОЛОГІЧНІ

загрузка...

'  Ісарстою-спелешопчш^йам'адщлгарироди поділяються на комплексні, ботанічні^зеологічні, гідрологгчнїтїї ІШІгогічні.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановле-Н0 додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники») передбачається уточнення класифікації територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також розширення існуючих з метою збереження прилеглих до них та інших цінних у екологічному плані територій та акваторій у відповідних регіонах України.

Завдання, науковий профіль, особливості природоохоронного режиму та характеру функціонування наведених вище природних територій та^б'єкгів природно-заповідного фонду визначаються положеннями, які розробляються відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» і затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України, а також його місцевими органами.

За соціально-екологічним значенням заповідування поділяється на два, види: природне та освітньо-виховне. Природне заповідування мае^гаїсГЩ)гаміааІййцеРТІраЖ)вї форШтгтІрІІродні заповідники, біо-сферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а освітньо-аиховне — це ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки ^^-нам-'ятки садово-паркового мистецтва.

Класифікація форм природничого заповідування будується за ознакою унікальності природного об'єкта, його наукової, екологічної, естетичної, господарської або історико-культурної цінності і залежить від органів, які прийняли рішення про організацію охорони природних ресурсів. Так, запощшщк,иг]9Дшшв*уаь.Щ певні види: збереження природного комплексу як еталона природного*йврвдовища5-вхорона середовища перебування рідкісних видів тварин або рослин і таких, що знаходяться під загрозою зникнення; вивчення законів розвитку при-РОДИ і наступного використання одержаних результатів у господарській Діяльності; акліматизація та одомашнювання диких тварин і рослин, Цінних у господарському, екологічному, освітньо-виховному відношенні, та збагачення ними інших територій.

Освітньо-виховне природне заповідування відрізняється від істо-Рико-культурного або архітектурного заповідування. Об'єктами охо-РОНИ останнього є не природні, а меморіальні, історичні або архітек-^рні пам'ятки, пов'язані з іменами відомих діячів (наприклад, Ка-н'вський заповідник, де знаходиться могила Т. Г. Шевченко).

328

329

Особлива частина

Основними завданнями природних заповідників є зС природних комплексів та об'єктів на їх території, проведеш вих досліджень і спостережень за станом навколишнього го середовища, розробка на їх основі природоохоронних дацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці І кадрів і фахівців у галузі охорони навколишнього природ довища та заповідної справи. На природні заповідники по* ся також координація і проведення наукових досліджень над ріях заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ у рег

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дс ми установами міжнародного значення, що створюються збереження в природному стані найбільш типових природи» лексів біосфери, здійснення фонового екологічного монії вивчення навколишнього природного середовища, його змін І антропогенних факторів. Біосферні заповідники створюються природних заповідників, національних природних парків із І ням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного І інших катеревій і належать до всесвітньо-глобальної мережі бі них заповідників. Наукові дослідження, спостереження за < навколийт^ир природного середовища та інша діяльність І них зап<мм)іників здійснюється з урахуванням міжнародних І

культурно-освтнши, науково-дослідними установами загальі ного значення, що створюються з таетвю збереження, віді ефективного використання природних комплексів і об'е особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-кул ьту рну, ______

оевітн^ю^а?сте^^ичну цінність. На національні природні парки"! дається вшоонаннятакйх основних завдань: збереження цінних І них та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення ; організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційь ності в природних умовах з дотриманням режиму охорони зале природних комплексів та об'єктів; проведення наукових дос природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного ви* ня, розробка наукових рекомендацій з питань охорони нав* го природного середовища та ефективного використання пр ресурсів, а також проведення екологічної освітньо-виховної

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними] ними установами місцевого чигреріонайь«отхт^нячення7 ст ся з метою збереження в природному стані типових або ; природних комплексів та об'єктів, а також забезпечені організованого відпочинку населення. На регіональні лащ парки покладено виконання таких завдань: збег

330

Розділ XV Право користування природно-заповідним фондом України

о0дних та історикбчгультурних комплексів та об'єктів; створення «лов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охоро-ци заповідних природних комплексів ірб'єктів; сприяння екологічній Освітньо-виховній роботі. / л ^~7

Заказниками^ дголошукяцгяущзиродні території (акваторії) з ме-Т0ю зТнір'ЙЖтмґ-т-ві дтворе^н^їіриріоднихіевмядедс і в чи окремих

компоненячвГ"^*'

Пам 'ятки природи — окремі унікальні природні утворення, що мають Особливі Природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремленгцшісні ландтшфшгш^щють важливе наукове, природоохоронне і естетичне значедая,^р»аб? >еження їх у природному стані.

Бопиатні сади СТВОРІЮММРКСЯЗ" метою збереження, вивчення^ ак-піуІятиІта[ИІ-Ьо*'мно)Кення в спеціально^сфвбреІі'

В01 1 СВІГІЛШІ фЛОрИ ШЛЯХОМ ьІ аиу№пгІл1^,ц?д^уц..-....^.-_дл,,,ш,......,

ботанїчНИХ. КОЛЄК.ЦІЙ, ведСТнТнаукової, навчальної і освітньої роботи Ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами. Ботанічним садам місцевого значення у встановленому порядку може бути надано статус науково-дослідної установи.

Дендрологічні парки створюються для збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Дендрологічні парки загальнодержавного значення — науково-дослідні природоохоронні установи. Дендрологічним паркам місцевого значення може бути надано статус науково-дослідної установи.

Зоологічні парки створюються для організації освітньо-виховної роботи, створення-експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення в неволі. Зоологічні парки загальнодержавного значення є природоохоронними культурно-освітніми установами. Парками — пам 'ятками садово-паркового мистецтва оголошу-•оться найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з Метою їх охорони і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Парки — пам'ятки садово-Паркового мистецтва загальнодержавного значення є природоохоронними рекреаційними установами. На їх території можуть проводити-ся наукові дослідження.

331

Особлива частина

Рішення про створення та відведення земельних ділянок пр» заповідникам, національним природним паркам, а також щодо ] територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальноде го значення приймаються Президентом України. Рішення про<_ ня біосферних заповідників приймаються Президентом Україи вирішення цього питання відповідаю до міжнародних угод. організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-з го фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон, -  г та об'єктів природно-заповідного фонду вирішується обласними, І ми (міст республіканського підпорядкування) радами.