Програма перспективного розвитку затговїднегеправи («Запрві«аййі»)'ьа також Закон України відЛб червнІҐІ' «Про природно-заповіднийҐфонд України» визначають праї ви організаедї,*ахороттй;аефвкгивного використання і відт повідників та інших природних комплексів, поняття і правої фікацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші І'і простору, природні комплекси та оо єкти^я^ ^"'ч!/ЛЦЩ'- Ц'ЦІ^й'Іу І'І ІиІ'ІиІІчн)1. ^гІ'^ГГІцтІцчпіп іншу

пені з метою збереження__/_                                       _____

генофонду'ПІеартягЯУ^д"Ірослинного світу, підтримання з^.-екологшмееа-балансу та забезпечення фонового моніторинг лишпеиш природного сереЬовшца"ч^^^Івугю^кегвгт:щщІО} -відпий фенд тир(ЛИІСТ1Сс'УУк'на1ЇІ5нальне надбання, щодо я* новлюється особливий режим охорони, відтворення і вико[ Фонд розглядається як складова частина світової системи п|_. територій та об'єктів, що перебувають під-особливою охорої

До природно-заповідного фонду України належать: прщ ритори м» в&єШП'^рІфОІГнТТаїїодІдниКи, бідарерні запі національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, % ки, пам'ятки природи, заповідні урочища); штучно створенії (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, т м 'ятки садово-паркового мистецтва).

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрології зоологічні парки та парки — пам'ятки садово-паркового мис лежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути

Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("-, ки"), затверджена 22 вересня 1994 року Верховною Радою України // Голой 1994. 7 грудня

Розділ XV Право користування природно-заповідним фондом України

ного або місцевого значення. При цьому заказники поділяються на ^дшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, енто-

-:   :     •-     =_:-.-=*:------------:—--  [ЩЛЬ[ЦЛ ЩШІ ІМЦІ,ОДЛЄОНТОЛОГІЧНІ

'  Ісарстою-спелешопчш^йам'адщлгарироди поділяються на комплексні, ботанічні^зеологічні, гідрологгчнїтїї ІШІгогічні.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановле-Н0 додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники») передбачається уточнення класифікації територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також розширення існуючих з метою збереження прилеглих до них та інших цінних у екологічному плані територій та акваторій у відповідних регіонах України.

Завдання, науковий профіль, особливості природоохоронного режиму та характеру функціонування наведених вище природних територій та^б'єкгів природно-заповідного фонду визначаються положеннями, які розробляються відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» і затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України, а також його місцевими органами.

За соціально-екологічним значенням заповідування поділяється на два, види: природне та освітньо-виховне. Природне заповідування мае^гаїсГЩ)гаміааІййцеРТІраЖ)вї форШтгтІрІІродні заповідники, біо-сферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а освітньо-аиховне — це ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки ^^-нам-'ятки садово-паркового мистецтва.

Класифікація форм природничого заповідування будується за ознакою унікальності природного об'єкта, його наукової, екологічної, естетичної, господарської або історико-культурної цінності і залежить від органів, які прийняли рішення про організацію охорони природних ресурсів. Так, запощшщк,иг]9Дшшв*уаь.Щ певні види: збереження природного комплексу як еталона природного*йврвдовища5-вхорона середовища перебування рідкісних видів тварин або рослин і таких, що знаходяться під загрозою зникнення; вивчення законів розвитку при-РОДИ і наступного використання одержаних результатів у господарській Діяльності; акліматизація та одомашнювання диких тварин і рослин, Цінних у господарському, екологічному, освітньо-виховному відношенні, та збагачення ними інших територій.

Освітньо-виховне природне заповідування відрізняється від істо-Рико-культурного або архітектурного заповідування. Об'єктами охо-РОНИ останнього є не природні, а меморіальні, історичні або архітек-^рні пам'ятки, пов'язані з іменами відомих діячів (наприклад, Ка-н'вський заповідник, де знаходиться могила Т. Г. Шевченко).

328

329

Особлива частина

Основними завданнями природних заповідників є зС природних комплексів та об'єктів на їх території, проведеш вих досліджень і спостережень за станом навколишнього го середовища, розробка на їх основі природоохоронних дацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці І кадрів і фахівців у галузі охорони навколишнього природ довища та заповідної справи. На природні заповідники по* ся також координація і проведення наукових досліджень над ріях заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ у рег

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дс ми установами міжнародного значення, що створюються збереження в природному стані найбільш типових природи» лексів біосфери, здійснення фонового екологічного монії вивчення навколишнього природного середовища, його змін І антропогенних факторів. Біосферні заповідники створюються природних заповідників, національних природних парків із І ням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного І інших катеревій і належать до всесвітньо-глобальної мережі бі них заповідників. Наукові дослідження, спостереження за < навколийт^ир природного середовища та інша діяльність І них зап<мм)іників здійснюється з урахуванням міжнародних І

культурно-освтнши, науково-дослідними установами загальі ного значення, що створюються з таетвю збереження, віді ефективного використання природних комплексів і об'е особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-кул ьту рну, ______

оевітн^ю^а?сте^^ичну цінність. На національні природні парки"! дається вшоонаннятакйх основних завдань: збереження цінних І них та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення ; організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційь ності в природних умовах з дотриманням режиму охорони зале природних комплексів та об'єктів; проведення наукових дос природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного ви* ня, розробка наукових рекомендацій з питань охорони нав* го природного середовища та ефективного використання пр ресурсів, а також проведення екологічної освітньо-виховної

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними] ними установами місцевого чигреріонайь«отхт^нячення7 ст ся з метою збереження в природному стані типових або ; природних комплексів та об'єктів, а також забезпечені організованого відпочинку населення. На регіональні лащ парки покладено виконання таких завдань: збег

330

Розділ XV Право користування природно-заповідним фондом України

о0дних та історикбчгультурних комплексів та об'єктів; створення «лов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охоро-ци заповідних природних комплексів ірб'єктів; сприяння екологічній Освітньо-виховній роботі. / л ^~7

Заказниками^ дголошукяцгяущзиродні території (акваторії) з ме-Т0ю зТнір'ЙЖтмґ-т-ві дтворе^н^їіриріоднихіевмядедс і в чи окремих

компоненячвГ"^*'

Пам 'ятки природи — окремі унікальні природні утворення, що мають Особливі Природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремленгцшісні ландтшфшгш^щють важливе наукове, природоохоронне і естетичне значедая,^р»аб? >еження їх у природному стані.

Бопиатні сади СТВОРІЮММРКСЯЗ" метою збереження, вивчення^ ак-піуІятиІта[ИІ-Ьо*'мно)Кення в спеціально^сфвбреІі'

В01 1 СВІГІЛШІ фЛОрИ ШЛЯХОМ ьІ аиу№пгІл1^,ц?д^уц..-....^.-_дл,,,ш,......,

ботанїчНИХ. КОЛЄК.ЦІЙ, ведСТнТнаукової, навчальної і освітньої роботи Ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами. Ботанічним садам місцевого значення у встановленому порядку може бути надано статус науково-дослідної установи.

Дендрологічні парки створюються для збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Дендрологічні парки загальнодержавного значення — науково-дослідні природоохоронні установи. Дендрологічним паркам місцевого значення може бути надано статус науково-дослідної установи.

Зоологічні парки створюються для організації освітньо-виховної роботи, створення-експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення в неволі. Зоологічні парки загальнодержавного значення є природоохоронними культурно-освітніми установами. Парками — пам 'ятками садово-паркового мистецтва оголошу-•оться найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з Метою їх охорони і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Парки — пам'ятки садово-Паркового мистецтва загальнодержавного значення є природоохоронними рекреаційними установами. На їх території можуть проводити-ся наукові дослідження.

331

Особлива частина

Рішення про створення та відведення земельних ділянок пр» заповідникам, національним природним паркам, а також щодо ] територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальноде го значення приймаються Президентом України. Рішення про<_ ня біосферних заповідників приймаються Президентом Україи вирішення цього питання відповідаю до міжнародних угод. організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-з го фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон, -  г та об'єктів природно-заповідного фонду вирішується обласними, І ми (міст республіканського підпорядкування) радами.