6.10. Особливості експертного дослідження товарних операцій у торгівлі

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 

До найбільш важливих і характерних експертних завдань у дослідженні документів торгового підприємства відносять:

установлення фактичних даних, пов’язаних з нестачею або надлишками товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів;

визначення правильності документального оформлення операцій із приймання, зберігання і реалізації товарів і тари;

підтвердження документальним обґрунтуванням оприбуткування товарів і тари з урахуванням висновку інших видів експертиз;

виявлення невідповідності (розбіжностей) у списанні й опри­буткуванні грошової виручки;

установлення відповідності відображення в бухгалтерських документах фінансово-господарських операцій вимогам нормативних актів і положенням бухгалтерського обліку;

з’ясування відповідності свідчень осіб, які проходять у спра­ві, даним, що містяться в документах;

уточнення кола осіб, за якими згідно з документальними даними в період, коли проходить дослідження, значились товарно-матеріальні цінності та грошові кошти;

виявлення недоліків у організації і веденні бухгалтерського обліку і контролю, які сприяли утворенню матеріальних збитків або ставали перепонами для їхнього своєчасного виявлення.

загрузка...

Дослідження руху товарів здійснюється за одержання таких показників:

залишок товарів згідно з описом інвентаризації на початок періоду, що досліджується (в загальній сумі та з розбивкою по окремих приміщеннях, секціях тощо);

надходження за міжінвентаризаційний період (загальна сума, у тому числі: надходження зі складу, від постачальників тощо); разом (надходження за залишками);

витрати товарів за той самий період (усього, у тому числі документовані витрати всіх видів, здавання виручки);

залишок товарів згідно з документальними даними;

залишок товарів згідно з описом інвентаризації на кінець періоду, що досліджується;

результат до застосування норм природних втрат: а) неста­ча; б) лишки;

нарахування і застосування норм природних втрат, кінцевий результат: а) нестача; б) лишки; в) економія природних втрат.

Особливе значення в судово-бухгалтерській експертизі
товарних операцій торгівлі мають матеріали інвентариза-
ції. Перевіряючи документацію щодо руху товарних запасів у крамниці, експерт установлює факти, пов’язані з нестача-
ми або лишками на дату проведення кожної інвентаризації. Перед початком дослідження необхідно впевнитись у наявності всіх описів, передусім на початок і кінець періоду, що аналізується.

Наступним завданням судово-бухгалтерської експертизи в торгівлі є оцінювання правильності та своєчасності оприбуткування товарів.

У результаті всебічного дослідження встановлюються факти:

неоприбуткування товарів (повністю або частково);

несвоєчасного їх оприбуткування з метою тимчасового приховування нестачі;

неправильного віднесення на рахунки бухгалтерського обліку сум торгової знижки з метою зменшення величини прибутку товарів;

необґрунтованого заниження якості (кондиції) або заниження цін під час оприбуткування (з тією самою метою);

невідповідності прибуткових документів розрахунковим операціям з оплати одних і тих самих товарів.

Слідом за перевіркою оприбуткування товарів провадять експертне дослідження видаткових операцій з товарами.

Кожний вид витрат потребує специфічних прийомів експертного аналізу. Проте загальний принцип оцінки документа за формою і суттю залишається незмінним і передбачає:

нормативну перевірку;

арифметичну перевірку;

порівняння однорідних записів у документах і облікових
реєстрах.

Виручку експерт-бухгалтер аналізує способом порівняння даних касових і товарних звітів із записами в книгах касирів і журналах-ордерах за супровідними рахунками. При цьому особливу увагу звертають на хронологічну послідовність документів, правильність підрахунку підсумку в них. Використовуючи метод зустрічної перевірки, експерт-бухгалтер з’ясовує достовірність відображення операцій, пов’язаних з надходженням виручки в касу підприємства і здаванням її на рахунки в банк.