Основними джерелами, спираючись на які бухгалтер-експерт має дослідити фінансову діяльність підприємства, є:

Ø законодавчі акти про підприємства і підприємництво;

Ø нормативно-методичні документи, що регламентують ведення бухгалтерського обліку;

Ø наказ про облікову політику підприємства;

Ø нормативні документи з виробництва і реалізації продукції;

Ø розрахунок собівартості реалізованої продукції;

Ø договори, якими оформлено операції з реалізації продукції (робіт, послуг) та іншого вибуття активів (договори купівлі-продажу та ін.);

Ø розрахункові документи (рахунки, виставлені покупцям на оплату відвантаженої продукції);

Ø податкові накладні (для визначення обсягів зобов’язань з ПДВ);

Ø регістри аналітичного та синтетичного обліків;

загрузка...

Ø первинні документи, зокрема «Акт на списання основних засобів», «Накладна на відпуск матеріалів», товарно-транспортні накладні, накладні на відвантаження готової продукції та ін.;

Ø документи, що засвідчують факти здійснення інвестиційної та фінансової діяльності;

Ø розрахунок обґрунтованості понесених підприємством витрат від надзвичайних подій та отриманих у результаті цих подій доходів;

Ø форми фінансової звітності (Ф.1, Ф.2);

Ø декларація про прибуток підприємства;

Ø матеріали попередніх ревізій і перевірок правильності визначення фінансових результатів;

Ø останній аудиторський висновок;

Ø рішення судів про визнання дебітора неплатоспроможним;

Ø інформація правоохоронних органів.

Методичні прийоми та методика проведення судово-бухгал­терської експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:

розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні розрахунки; економіко-математичні);

документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного законодавства; формальна й арифметична перевірка документів, в яких відображається здійснення господарських операцій, регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності; зустрічна перевірка документів; логічний контроль правильності відображення взаємозв’язаних операцій та ін.);

органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи; суцільні (безперервні) спостереження тощо);

прийоми узагальнення, оцінювання і реалізації результатів експертизи (аналітичне групування доказів; групування проміжних результатів експертизи; узагальнення результатів дослідження та складання висновку експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень; вручення висновку бухгалтера-експерта правоохоронним органам; реалізація пропозицій із профілактики правопорушень; реалізація результатів експертизи у суді).

Загалом дані про фінансовий результат підприємства (порівняння доходів і витрат) є одним з найпростіших об’єктів для фальсифікації. Це пов’язано зі значною кількістю документів, рахун­ків обліку, що використовуються для їх визначення і відображення. Тому перед бухгалтером-експертом постає завдання з’ясувати правильність відображення і зіставлення доходів і витрат (рис. 6.1).

Фінансовий результат може бути значно спотворений у результаті:

неправильного визначення собівартості реалізованої продук­ції (віднесення до її складу витрат, що покриваються за рахунок фінансового результату діяльності, завищення норм витрат сиро­вини та матеріалів, неправомірного завищення норм списання від природних втрат, завищення цін на сировину та матеріали, викорис­таних у виробництві, неправильність списання понаднормативних витрат, неправильний розподіл загальновиробничих витрат та ін.);

неповноти відображення отриманих підприємством доходів;

помилок у розрахунку податку на прибуток;

неточного відображення сплачених штрафів, пені, неустойки;

неправомірного списання дебіторської заборгованості до завершення терміну позовної давності;

завищення витрат на позареалізаційні операції (сплачені штрафи, фінансові витрати, втрати від інвестиційної діяльності, надзвичайних подій) [69, с. 187].

Рис. 6.1. Схема формування фінансового результату
на рахунках бухгалтерського обліку