органами (кримінально-виконавчими інспекція­ми, органами внутрішніх справ), своїх обо­в'язків, додержання порядку виконання покарань, умов виконання й відбування покарань, законності застосування заходів відповідаль­ності щодо засуджених, які ухиляються від покарання.

Перелік покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, доволі широкий. У нього входять:

1.   штраф;

2.   громадські роботи;

3.   виправні роботи;

4.   позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю тощо.

Відповідно, широким є коло органів і установ, які виконують ці покарання.

Цими обставинами і обумовлюється специфіка роботи про­курора на окремих напрямах нагляду за виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.

Так, контроль за виконанням покарання у вигляді громад­ських і виправних робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ (ст.ст. 82-9, 94 ВТК України).

Оскільки виконавчі заходи, пов'язані із виконанням засудженими певних робіт на конкретних об'єктах, у сферу прокурорської діяль­ності поряд із наглядом за законністю функціонування кримінально-виконавчих інспекцій, відповідних підрозділів органів внутрішніх справ входять у тій частині, в якій це стосується праці засуджених, прокуратура здійснює також нагляд за додержанням законів адміні­страцією підприємств, установ, організацій, у котрих засуджений відбуває покарання у вигляді виправних робіт.

загрузка...

Під час проведення перевірок у кримінально-виконавчих ін­спекціях ДЦУПВП і відповідних підрозділах органів внутрішніх справ прокурори звертають увагу перш за все на те, як додержуються вимоги ст.ст. 82-13 і 99 ВТК щодо реагування на ухилення засуджених від виконання покарання у вигляді громадських та виправних робіт. Стосовно таких осіб кримінально-виконавча інспекція повинна на­правляти матеріали прокурору для вирішення питання про при­тягнення до відповідальності відповідно до статті 389 КК, а також про оголошення їх у розшук.

Прокурор повинен реагувати на кожний випадок бездіяльності адміністрації кримінально-виконавчої інспекції, на факти ухилення засудженого від виконання громадських і виправних робіт. Таким ухиленням є:

-  невиконання встановлених обов'язків;

-  порушення порядку та умов відбування покарання;

- вчинення проступку, за який його було притягнуто до адмі­ністративної відповідальності;

-  повторне притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попере­дження;

-  більше двох разів протягом місяця допущення прогулів, а та­кож більше двох порушень трудової дисципліни протягом мі­сяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані нар­котичного чи токсичного сп'яніння.

Прокурор повинен також реагувати:

-  на порушення строку щодо приведення до виконання пока­рань у вигляді громадських та виправних робіт (такі вироки повинні приводитись до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання);

-  на недотримання засудженими умов відбування названих ви­дів покарань (ст.ст. 82-10, 95 ВТК);

-  на недодержання вимог ВТК власниками підприємств, уста­нов, організацій або уповноваженим ними органом за місцем відбування засудженим покарань у вигляді громадських та ви­правних робіт (ст.ст. 82-12, 97 ВТК). На цих суб'єктів покла­даються такі обов'язки: а) погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку об'єктів, на яких засуджені від­бувають громадські роботи, б) контроль за виконанням за­судженими визначених для них робіт; в) своєчасне повідом­лення кримінально-виконавчих інспекцій про ухилення за­судженого від відбування покарання та переведення його на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп'яніння, по­рушення громадського порядку; г) щомісячне інформування кримінально-виконавчих інспекцій про кількість відпрацьо­ваних засудженим годин та його ставлення до праці; ґ) що­місячне відрахування визначеної вироком суду частини за­робітної плати і перерахування у встановленому порядку утри­маної суми в дохід держави (за умов засудження до виправ­них робіт) тощо;

- на порушення порядку провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт бухгалтеріями підприємств

(організацій), де вони працюють (ст. 98 ВТК).

Виконання вимог вироку щодо позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю забезпечується і контролюється кримінально-виконавчими інспекціями за місцем роботи засудженого, а також органами внутрішніх справ - за місцем його проживання.

Разом із тим варто мати на увазі, що фактичне виконання цього виду покарання покладається на адміністрацію підприємства, уста­нови, організації, де працює засуджений.

До завдань прокурорського нагляду, у зв'язку із цим входить:

-  перевірка законності дій кримінально-виконавчих інспекцій та органів внутрішніх справ щодо своєчасного скерування копії вироку суду адміністрації організації, де працює засуджений;

-  своєчасного скерування копії або виписки із вироку суду та повідомлення органу (вищестоячому структурному підрозді­лу), правомочному анулювати дозвіл на заняття певним ви­дом діяльності;

-  нагляд за виконанням передбачених законом обов'язків адмі­ністрацією організацій, де працюють засуджені, щодо позбав­лення їх права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

-  вжиття заходів, котрі б унеможливили займання засудженим аналогічних посад під час зміни місця праці;

-  чи ведеться КВІ облік осіб, засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

- чи організовується інспекцією проведення із засудженими ви­ховної роботи тощо.

Виконання покарання у вигляді штрафу, як правило, здійс­нюється за доволі простою схемою і якихось ускладнень, в плані здійснення наглядових функцій прокурором, не створює.

Це покарання виконується під контролем установ кримінально-виконавчої системи Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

У зв'язку з цим нагляд здійснюється ще й для того, щоб від­повідні співробітники не перевищували своїх повноважень.