Право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів;

3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб;

4)систематичного невнесення зем податку в строки, встановлені законодавством У;

5)використання зд способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;

6)використання землі не за цільовим призначенням;

7)невикористання протягом одного року зд, наданої для с/г виробництва, і протягом двох років- для нес/г потреб.

Право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу, а саме : купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін зд землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власникама землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження зд, є недійсними. Зд може бути вилучена у особи, якщо судом буде встановлено придбання її за рахунок доходів, одержаних від злочинної діяльності.

Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку.