Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Прожи­вання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підста­вою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Отже, ознаками шлюбу є:

а)            добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох
із подружжя;

б)            досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що бе­
руть шлюб;

в)             реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку ор­
ганом, визначеним Сімейним кодексом;

г)             спрямованість на утворення особистого сімейного союзу
чоловіка і жінки.

Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка — у вісімнадцять років. При цьому особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реє­страції шлюбу, але за заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Шлюб ґрунтується на вільний згоді жінки та чоловіка, тобто примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. При цьому жінка та чоловік можуть одночасно перебувати ли­ше в одному шлюбі, тобто вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього.

У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є роди­чами прямої лінії споріднення, а саме:

а)            рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідни-
ми є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними —
які мають спільну матір або спільного батька;

б)            двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник,
племінниця;

в) усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Вона проводиться урочисто та засвідчується Сві­доцтвом про шлюб.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором, особисто. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть че­рез поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально посвідчену, можуть подати їх представники. Повнова­ження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'яза­ний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу. А особи, які подали заяву про реєстрацію шлю­бу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров'я.

Шлюб реєструється по закінченню одного місяця від дня по­дання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поваж­них причин керівник державного органу реєстрації актів цивільно­го стану дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку.

Реєструється шлюб у приміщенні державного органу реєст­рації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спіль­не прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Вони мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов'язків подруж­жя. Він не може бути підставою для надання особі пільг чи пе­реваг, а також для обмеження її прав і свобод, встановлених Кон­ституцією та законами України.

Недійсним є шлюб, зареєстрований:

а) з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрова­ному шлюбі;

б)            між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а
також між рідними братом і сестрою;

в)             з особою, яка визнана недієздатною.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, або у разі йо­го фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набут­тя прав та обов'язків подружжя. Шлюб також може бути визна­ний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

а)            між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з пору­
шенням вимог, Сімейного кодексу;

б)            між двоюрідними братом та сестрою;

в)             з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу,
небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

г)             з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було на­
дано право на шлюб.

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією шлюбу, батьки, опікун, піклу­вальник дитини, опікун недієздатної особи, орган опіки та пік­лування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини або осіб, які визнані недієздатними чи обмежені у дієздатності.

Шлюб, зареєстрований за відсутності нареченої і (або) наре­ченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у дер­жавному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.