§ 7. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220
221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237
238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252
За чинним в Україні законодавством1 її громадяни мають право на свободу об'єднання. Вони можуть об'єднуватися для здійснення чи захисту своїх прав і свобод, задоволення економічних, політичних, соціальних, культурних та інших інтересів, їхні права не можуть ніким і нічим обмежуватися, крім випадків, передбачених законами.
Об'єднання громадян визначається в законі як добровільне громадське формування, утворене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами їхніх прав і свобод. Всі об'єднання громадян можна поділити на політичні партії та громадські організації. Політична партія — це об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною своєю метою взяття участі у виробленні критеріїв та напрямів державної і суспільної політики, участь у формуванні органів влади і місцевого самоврядування та втілення моделі виробленої ними політики у суспільне і державне життя. Прикладом політичних партій є: Аграрна народна партія України, Соціал-демократична партія України (об'єднана); Народно-демократична партія України, Партія Регіонів, Партія Зелених України, Комуністична партія України тощо.
Громадські організації — це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх економічних, соціальних, фізичних, особистих, культурних та інших прав і свобод, а також вікових, професійних, творчих та інших спільних законних інтересів. Серед громадських організацій можна назвати: профспілки; творчі спілки; Спілку жінок України; Спілку письменників України; Спілку журналістів України; Спілку юристів України; релігійні організації тощо.
Звідси видно, що такі об'єднання можуть утворюватися для задоволення громадянських, політичних, економічних, соціальних, екологічних і культурних прав людини.
Держава у взаємовідносинах з об'єднаннями громадян використовує таку діяльність:
а) правотворчу, тобто приймає
відповідні закони, де передба
чає порядок організації та функціонування того чи того об'єднання;
б) контролюючу та наглядову за об'єднаннями громадян;
в) правозастосовну, яка полягає в
застосуванні компетентни
ми органами чинних правових норм через винесення індиві
дуальних правозастосовних актів, обов'язкових до виконання;
г) притягнення до юридичної
відповідальності за порушен
ня чинного законодавства.
Об'єднання громадян в Україні, здійснюючи свої статутні завдання й функції, тісно взаємодіють із державою. Правові норми такої взаємодії визначені чинним в Україні законодавством. За порушення його об'єднання громадян притягаються до юридичної відповідальності аж до примусового їх розпуску.