Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, ство­рений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задово­лення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарсь­кої діяльності.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Ук­раїні можуть діяти підприємства таких видів:приватне підприємство, що діє на основі приватної влас­
ності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної
власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної влас­
ності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на
базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, перед­бачені законом. Якщо в статутному фонді підприємства інозем­на інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно виз­нається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприєм­ство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формуван­ня статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затвер­джує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керів­ника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи тру­дової діяльності засновників (учасників), їх спільного управлін­ня справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу ва­лового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути відне­сені до малих, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а об­сяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тися­чам євро за середньорічним курсом Національного банку Ук­раїни щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансо­вий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від ре­алізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквіва­лентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Націо­нального банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми.

Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших
видів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, органі­
зацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

інші джерела, не заборонені законодавством України.

Цілісний майновий комплекс підприємства визнається не­рухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених кодексом та законами, прий­нятими відповідно до нього.