§1. Конституційно-правовий статус глави-держави і порядок заміщення ним посади
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131
Глава держави має за конституцією великі повноваження в сфері зовнішньої і внутрішньої політики, є носієм виконавчої влади і вищим представником держави в міжнародних відносинах. Пост глави держави обіймає одна особа, але існує і т.зв. "колективний глава держави", наприклад, як у Швейцарії, де такі функції виконує союзна рада (7 чоловік). У монархіях може бути так звана регентська рада, яка виконує функції глави держави при неповнолітньому спадкоємцеві престолу. Статус глави держави певною мірою визначається типом глави держави - "монарх" або президент.
Монарх - це особа, влада якого юридично непохідна від якої-небудь іншої влади. Він володарює (обмежено або абсолютно) за власним правом і вважається джерелом всієї державної влади. Влада монарха спадкова (престолонаслідування відбувається в певній послідовності, закріпленій в Конституції або інших документах). Існують кілька систем престолонаслідування:
♦ салічна - владу успадковують тільки чоловіки;![]()
![]()
![]()
кастильська
- перевага віддається чоловікам, але як
що немає спадкоємців по чоловічій лінії, главами дер
жави можуть бути і жінки;
австрійська - подібна до кастильської, тільки чоловік
вище за жінку у всіх рівнях спорідненості;
шведська - чоловік і жінка користуються однаковими
правами;
арабська - глава держави може бути обраний з будь-
якого члена королівської сім'ї.
Монарх має права і прерогативи, його особа недоторкана. Грошове утримання монарха: особисті гроші від майна і власності (особистий прибуток) плюс цивільний прибуток (гроші з бюджету за так званим цивільним листом на діяльність монарха), який визначає компетентний орган.
Президент: його головна відмінність від монарха в тому, що цей пост виборний і перебування на ньому обмежене в часі.
Системи обрання президента:
прямі вибори без участі парламенту (Мексика, Бра
зилія, Перу, Коста-Ріка, Франція, Південна Корея, всі змішані
поліархії);
непрямі вибори:
в президентських поліархіях (США, Аргентина).
багатоступеневі вибори в парламентарних поліархіях
з обраним главою держави.
а) обрання президента парламентом (в голосуванні
беруть
участь тільки депутати) - Туреччина, Ліван, Ізраїль;
б) обрання президента виборчою комісією (депутати
плюс
представники органів місцевого самоврядування, адміністра
тивних одиниць) - Італія, Естонія;
в) обрання президента виборчою колегією
(депутати пар
ламенту союзу плюс представники суб'єктів федерації) -
Німеччина.
Терміни повноважень. Аргентина, Бразилія, Фінляндія ат ін. - 6; ФРН, Індія, Камерун, Франція, більшість президентів
постсоціалістичних держав - 5; США, Колумбія, Коста-Ріка та ін. - 4, Латвія - 3 роки.
Повноваження глави держави. Серед основних повноважень глави держави слід виділити:
1. Представницькі (в міжнародних відносинах, ведення
переговорів);
Повноваження щодо діяльності парламенту (скликан
ня і закриття сесій, розпуск тощо);
Повноваження у сфері законодавства;
Повноваження військового і надзвичайного характеру;
Повноваження у сфері правосуддя.