Глава держави має за конституцією великі повноваження в сфері зовнішньої і внутрішньої політики, є носієм виконав­чої влади і вищим представником держави в міжнародних відносинах. Пост глави держави обіймає одна особа, але існує і т.зв. "колективний глава держави", наприклад, як у Швей­царії, де такі функції виконує союзна рада (7 чоловік). У мо­нархіях може бути так звана регентська рада, яка виконує функції глави держави при неповнолітньому спадкоємцеві престолу. Статус глави держави певною мірою визначається типом глави держави - "монарх" або президент.

Монарх - це особа, влада якого юридично непохідна від якої-небудь іншої влади. Він володарює (обмежено або абсо­лютно) за власним правом і вважається джерелом всієї дер­жавної влади. Влада монарха спадкова (престолонаслідування відбувається в певній послідовності, закріпленій в Консти­туції або інших документах). Існують кілька систем престоло­наслідування:

♦     салічна - владу успадковують тільки чоловіки; кастильська - перевага віддається чоловікам, але як­
що немає спадкоємців по чоловічій лінії, главами дер­
жави можуть бути і жінки;

австрійська - подібна до кастильської, тільки чоловік
вище за жінку у всіх рівнях спорідненості;

шведська - чоловік і жінка користуються однаковими
правами;

арабська - глава держави може бути обраний з будь-
якого члена королівської сім'ї.

Монарх має права і прерогативи, його особа недоторкана. Грошове утримання монарха: особисті гроші від майна і влас­ності (особистий прибуток) плюс цивільний прибуток (гроші з бюджету за так званим цивільним листом на діяльність мо­нарха), який визначає компетентний орган.

Президент: його головна відмінність від монарха в тому, що цей пост виборний і перебування на ньому обмежене в часі.

Системи обрання президента:

прямі вибори без участі парламенту (Мексика, Бра­
зилія, Перу, Коста-Ріка, Франція, Південна Корея, всі змішані
поліархії);

непрямі вибори:

в президентських поліархіях (США, Аргентина).

багатоступеневі вибори в парламентарних поліархіях
з обраним главою держави.

а)             обрання президента парламентом (в голосуванні беруть
участь тільки депутати) - Туреччина, Ліван, Ізраїль;

б)            обрання президента виборчою комісією (депутати плюс
представники органів місцевого самоврядування, адміністра­
тивних одиниць) - Італія, Естонія;

в)             обрання президента виборчою колегією (депутати пар­
ламенту союзу плюс представники суб'єктів федерації) -
Німеччина.

Терміни повноважень. Аргентина, Бразилія, Фінляндія ат ін. - 6; ФРН, Індія, Камерун, Франція, більшість президентів

постсоціалістичних держав - 5; США, Колумбія, Коста-Ріка та ін. - 4, Латвія - 3 роки.

Повноваження глави держави. Серед основних повнова­жень глави держави слід виділити:

1.             Представницькі (в міжнародних відносинах, ведення

переговорів);

Повноваження щодо діяльності парламенту (скликан­
ня і закриття сесій, розпуск тощо);

Повноваження у сфері законодавства;

Повноваження військового і надзвичайного характеру;

Повноваження у сфері правосуддя.