Виборча система - це сукупність встановлених законом правил, принципів та критеріїв, за допомогою яких визнача­ються результати голосування.

Виборчі системи, які в основу визначення результатів го­лосування ставлять принцип більшості називаються мажори­тарними. Згідно з правилами мажоритарної виборчої системи обраним за виборчим округом є той кандидат або список кан­дидатів, який набрав встановлену законом більшість голосів. Мажоритарна система має 3 види:

мажоритарна система відносної більшості (США, Ве­
ликобританія, Індія та ін.);

мажоритарна система абсолютної більшості (50% +
1) (Франція);

мажоритарна система кваліфікованої більшості (2/3
голосів, Чилі)

Однак мажоритарна система має деякі недоліки:

фінансові витрати та нерезультативність виборів (при
абсолютній та кваліфікованій більшості),

нерепрезентативність     виборів     (при     відносній
більшості). Тому найчастіше використовують іншу
виборчу систему - пропорційну.

Пропорційна виборча система - це система, за якою роз­поділ депутатських місць між партіями здійснюється відповідно до кількості зібраних кожною партією голосів. В основі цієї системи лежить принцип виборчої квоти або ви­борчого метра {кількість голосів, необхідних для обрання одно­го депутата).

Пропорційна система має свої позитивні сторони: вона ре­зультативна, репрезентативна, тобто в розрахунок беруться майже всі голоси виборців (за винятком держав, де використовуються так звані відсоткові 5% /Німеччина/, 10% /Туреччи­на/ бар'єри), в той час як при мажоритарній системі частка го­лосів виборців пропадає.

Для визначення результатів голосування також викорис­товується так звана система дільників. Згідно з нею голоси, по­дані за кожний партійний список, діляться послідовно на певні дільники. Кількість мандатів розподіляється за змен­шенням відповідно до кількості набраних голосів.

Ці та інші питання більш детально розглядатимуться на семінарському занятті.