"Державне право зарубіжних країн" як система знань про відповідну науку і основну галузь права зарубіжних країн ви­кладається в усіх юридичних навчальних закладах III-IV рівня акредитації як обов'язкова навчальна дисципліна. Не­обхідність її вивчення обумовлена місцем, яке державне (кон­ституційне) право як головна галузь права займає в системі права тієї чи іншої країни.

Мета даної дисципліни - розкрити зміст основних поло­жень конституційної теорії і політичної практики, пов'язаних з регулюванням державно-правових відносин в зарубіжних країнах. її завданнями є:

ознайомити тих, хто навчається, із основними понят­
тями, категоріями, інститутами науки та галузі дер­
жавного права зарубіжних країн;

дати тим, хто навчається базові знання щодо провідної
галузі права зарубіжних країн.

Значення вивчення державного права зарубіжних країн полягає у тому, що, маючи спеціалізований, політико-право-вий характер, дана дисципліна є важливою передумовою не тільки юридичної, а й загальнотеоретичної підготовки сту­дентів (курсантів), розширення їх світоглядних уявлень. Це сприятиме політичному самопізнанню, розумінню місця і ролі Української держави у світі, розв'язанню питань державотво­рення в нашій країні шляхом використання зарубіжного досвіду, який знайшов концентрований вираз у теорії і прак­тиці розвинутих країн і може сприйматися як своєрідне міри­ло для прогнозування конституційного розвитку України.

Державне права зарубіжних країн як наука тісно пов'язана з іншими юридичними науками та навчальними дисципліна­ми - загальнотеоретичними, історико-юридичними та галузе­вими. Теорія держави і права формулює найбільш загальні по­ложення, на яких ґрунтується конституційно-правова теорія.

Історія держави і права пропонує більш конкретну (історичну) інформацію і такого ж змісту узагальнення. Тісні зв'язки державного права з такими галузевими юридичними дисциплінами, як конституційне право України, адміністра­тивне право України, а також з міжнародним публічним пра­вом. З гуманітарних дисциплін державне право зарубіжних країн найбільш тісно пов'язане з політологією. Але співвідно­шення цих дисциплін має свої особливості. Предметом вив­чення політології є всі без винятку елементи політичної систе­ми, а державного права - лише один з них - держава. Політо­логія ґрунтується на узагальнених підходах до свого предмета і у цьому вона подібна до теоретико-правових дисциплін. Дер­жавне право більш конкретизовано за змістом і має як теоре­тичний, так і прикладний характер.

Конкретний зміст дисципліни визначається типовими на­вчальними програмами, робочими програмами, які розробля­ються кафедрами на основі існуючих вимог, з урахуванням спе­цифіки навчального закладу, в якому вона викладається. Скла­дена нами робоча програма курсу має дві особливості. По-пер­ше, вона не містить двох окремих частин: Загальної та Особли­вої. Програмний матеріал має інтегративний характер, який ви­ражається в тому, що загальні, концептуальні конституційно-правові положення (Загальна частина) супроводжуються кон­кретизацією тих чи інших аспектів державного права окремих країн, які відображають багатство та різноманітність консти­туційно-правових систем сучасності (Особлива частина).

По-друге, в контексті реалізації в Україні вимог болонсь­кого процесу навчальна програма побудована на базі модулів. Суть такої структурної побудови програми полягає у тому, що весь навчальний курс, програмний матеріал логічно розділено на окремі блоки - модулі. Модуль розглядає одне фундамен­тальне поняття або групу споріднених питань, які логічно і функціонально між собою пов'язані. Безпосередній результат від такого структурування - оптимальне компанування програмного матеріалу, що дає можливість усунути повторення та заощадити аудитсрний час. У сучасних умовах це досить акту­ально, тому що організація навчального процесу за модульною системою націлена на раціональне використання часу, відве­деного для аудиторної роботи, стимулювання максимальною мірою самостійної роботи тих, хто навчається.

Пропонований посібник представляє собою комплекс на­вчально-методичних матеріалів з кожної теми курсу і у струк­турному відношенні складається: 1) в основному з тез і дея­ких повних текстів лекцій (див.: Тема 4.2), які спрямовані на формування певної системи знань; 2) завдань для са­мостійної роботи (індивідуальні завдання, завдання для підго­товки до семінарських занять або до написання модульних кон­трольних робіт чи складання заліку), націлених на формуван­ня у студентів у процесі позааудиторної роботи певних нави­чок та вмінь. Під час виконання самостійних завдань є мож­ливість використовувати деякі джерела (повні тексти або ви­тяги з 11 конституцій та одного конституційного закону -див.: Додатки) і додаткову літературу, перелік якої наведе­ний після кожної теми. Список основної навчальної літера­тури, де знайшли відображення всі теми курсу з метою за­побігання повторів, наводимо нижче.

Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн:
Підручник.—Тернопіль: Астон,2003.

Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний
посібник / Під ред В.О Ріяки . - К.: Юрінком Інтер,2002.

Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн:

Підручник. - К.,1997 (і наступні перевидання).

*     *     *

Арановский В.Ф. Государственное право зарубежных
стран: Учебник.-М.,1998 (і наступні перевидання)

Жакке Ж.-П. Конституционное право и политические
институты /   Перевод с франц. проф. В.В.Маклакова.—М.:
Юристъ,2002.