Юридична суть конституції полягає у тому, що вона є ос­новним законом, який має найвищу юридичну силу.

Соціально-політична суть конституції визначається ре-

.татом співвідношення політичних сил, що існували на мо­мент ЇЇ прийняття.

Соціальні функції конституції, тобто суспільне призна­чення конституції і способи її реалізації:

юридична - "закон для законів";

політична - закріплює устрій держави, її відносини з
окремими людьми та їх групами, служить правовою
основою політичної системи;

ідеологічна - найбільш авторитетний закон, котрий
містить загальні цінності людини.

Загальні риси конституцій зарубіжних країн:

закріплюють принцип народного суверенітету;

проголошують основні засади теорії розподілу влад;

встановлюють   і   закріплюють   форму   правління
відповідної держави;

встановлюють і закріплюють форму державного уст­
рою;

проголошують  демократичні  свободи  громадян  і

підданих;

6)             визначають принципи організації системи вищих ор­
ганів державної влади: глави держави, уряду, парла­
менту, в деяких державах вищого органу консти­
туційного нагляду.

Об'єкти конституційного регулювання. Перші конституції регулювали: організацію вищої влади;

політико-територіальний устрій;

права і свободи людини та громадянина.

У XX столітті конституції стали регулювати зовнішньо­політичні функції. Значний розвиток відбувся в області прав і свобод (право на охорону навколишнього середовища, на охо­рону материнства).