§3. Інститути політичного притулку та екстрадиції (видачі) у конституційному праві зарубіжних країн

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

З інститутом громадянства пов'язані інститути політич­ного притулку, екстрадиції (видачі) та експатріації (висил­ки). Вони також співвіднесені як з національним, так і з міжна­родним правом.

Конституції багатьох держав встановлюють основи право­вої регламентації притулку. "Іноземець, позбавлений у своїй країні можливості реально користуватися демократичними свободами, гарантованими італійською Конституцією, має право притулку на території Республіки", - записано в ст. 10 Конституції Італії. У ст. 27 Конституції Болгарії зазначено, що "Республіка Болгарія надає притулок іноземцям, переслідува­ним за їх переконання або діяльність на захист визнаних міжнародною спільнотою прав і свобод".

Водночас у деяких конституціях прямо забороняється ви­дача іноземців, які переслідуються за політичну діяльність. Нерідко в основних законах також забороняється видача іно­земним державам своїх громадян. Окремі конституції встанов­люють загальні засади правового режиму іноземних громадян.