Тактичне рішення — це визначення мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому або на окремі її компоненти, на хід і результати процесу розслідування та його елементи, вибір методів, прийомів та засобів досягнення мети.

Тактичне рішення складається з трьох частин:

1) інформаційної (полягає в аналізі та оцінці слідчої ситуації та її компонентів, процесуальних цілей та ін.);

2) організаційної (містить висновки про розподіл функцій, фор­ми та напрямки взаємодії, резервні можливості, виконання не­обхідних організаційних заходів);

3) операційної (полягає у визначенні мети тактичного впливу,

способів її досягнення, прогнозуванні результату реалізації рішення).

Оптимальне використання тактичних прийомів та їх систем передбачає дослідження проблеми тактичного ризику, постановка якої у криміналістиці відноситься до середини 70-х рр.

У психології ризик визначається як ситуативна характеристика діяльності, що полягає у невизначеності її результату та можливих не­сприятливих наслідках в разі неуспіху.

Терміну “ризик” у психології відповідають три основних взаємопо­в'язаних значення:

1) ризик як міра очікуваного неблагополуччя у разі неуспіху у діяльності, що визначається сполученням ймовірності неус­піху та ступеня несприятливих наслідків;

2) ризик як дія, яка в тому або іншому відношенні загрожує суб'єк­ту втратою (програшем, травмою, шкодою);

3) ризик як ситуація вибору одного з двох можливих варіантів дії: менш привабливого, але більш надійного, чи більш при­вабливого, але менш надійного (результат якого проблематич­ний і пов'язаний з можливими несприятливими наслідками).

У криміналістиці тактичний ризик може бути визначений як виконання слід­чим або суддею діяльності в умовах можливого виникнення негативних наслідків.

За ступенем локалізації ризик повинен поширюватися на:

1) проведення тактичних операцій;

2) здійснення слідчих (судових) дій та оперативно-розшукових заходів;

3) застосування систем (підсистем) тактичних прийомів окре­мих процесуальних дій;

4) використання окремих тактичних прийомів.

Складність прийняття рішень слідчим або суддею зумовлена ступенем невизначеності ситуації, яка припускає настання неодно­значних наслідків — позитивних або негативних. Завдання поля­гає в тому, щоб обрати позицію найменшого тактичного ризику, заздалегідь прогнозувати негативні наслідки та передбачати захо­ди щодо їх попередження.

Тактичний ризик пов'язаний з ситуаційною обумовленістю — об'єктивними чинниками (відсутністю або недостатністю інфор­мації, наявністю суперечливих даних, що знижують можливість прогнозу ходу розслідування (судового розгляду) або можливих ситуацій процесуальної дії та ін.). Важливе значення для визначен­ня того, чи є він необхідним, має слідча (судова) ситуація або си­туація слідчої (судової) дії.

Обумовлений тактичний ризик також суб'єктивними чинника­ми: досвідом слідчого або судді при оцінці зібраного матеріалу, можливостями використання рефлексивного мислення, вмінням аналізувати та прогнозувати можливі ситуації.

При обранні тактики у ситуації тактичного ризику необхідно дотримуватися таких положень:

1) прогнозувати можливе настання результатів як наслідку реа­лізації тактичного рішення;

2) варіювати доказовою інформацією;

3) визначати допустимість тактичного ризику у конкретній си­туації.

Найбільшу складність тактичний ризик має при обранні так­тичної операції, адже чим більша кількість дій і завдань входить до неї, тим ширший характер можливих негативних наслідків. Прово­дити тактичні операції доцільно у ситуаціях з незначним ризиком.

Тактичний ризик може бути прогнозованим щодо окремої про­цесуальної дії або тактичних прийомів її провадження. Викорис­тання тих чи інших прийомів у ситуації тактичного ризику дозво­ляє слідчому (судді) регулювати її. Тут можна говорити про ситу­ацію дійсну, яка має місце, і ситуацію, створювану використанням певних прийомів та одержанням у зв'язку з цим нової інформації. Тобто йдеться про ситуацію, що динамічно розвивається.

Тактичний ризик може мати місце відносно системи прийомів у цілому (в разі ускладнень з визначенням ситуації або можливості несприятливої її зміни) або окремих її прийомів (в разі дефіциту інформації). У процесі реалізації системи її тактичні прийоми на­повнюються конкретним змістом відповідно до обставин злочину та інших фактичних даних. В умовах тактичного ризику окремі елементи системи можуть залишитися невитребуваними через на­явність прогалин в інформації або сумніву щодо її якості.

Гнучкість та варіантність тактичних прийомів, їх взаємозамін­ність у багатьох випадках дозволяють пом'якшити ступінь тактич­ного ризику при провадженні слідчої дії. Здійснення систематизації тактичних прийомів, розробка та пропонування судово-слідчим працівникам типових систем дає змогу зменшити ступінь тактично­го ризику. Зниження або усунення ризику пов'язано з можливістю:

1) вибору комплексу тактичних прийомів, найбільш доцільних у відповідній ситуації;

2) заміни та використання іншої системи прийомів, якщо ситу­ація буде недостатньо чітко спрогнозована або система не працюватиме.