Боротьба з посяганнями на відносини власності є одним з го­ловних завдань здійснення кримінальної політики держави, однією з найважливіших її функцій — забезпечення економічної безпеки, захисту права власності (ст.ст. 17, 41 Конституції України). Вивчен­ню проблем розслідування злочинів проти власності, особливо роз­крадань, у криміналістиці радянського періоду приділялася велика увага, внаслідок чого були розроблені окремі методики розслідуван­ня розкрадань, що вчиняються у різних галузях виробництва, сфе­ри обслуговування.

Однак докорінні перетворення у сфері економіки, перехід до рин­кових відносин, реформування власності та низка інших причин со­ціального та правового характеру привели до істотних змін у стані, динаміці та структурі злочинних посягань на відносини власності. Відмічаються певні особливості у механізмі злочинів, способах при­готування до їх вчинення та приховування у сфері підприємницької діяльності, кредитування, приватизації та ін. Цьому сприяють також недоліки у встановленому порядку обігу грошових коштів, матері­альних цінностей, їх обліку, звітності, документообігу та ін.

Методика розслідування злочинів, кваліфікованих за ст. 84, 86і КК, містить загальні наукові рекомендації у справах про злочини, які називають посадовими розкраданнями. Дана методика в основ­них її положеннях може розглядатись як базова для розслідування всієї групи економічних злочинів. Галузевий критерій класифікації окремих методик виявився найбільш доцільним, оскільки у побудованих на цьому принципі методиках найбільш повно і всебічно відбита специфіка основних елементів криміналістичної характери­стики розкрадань, передусім щодо предмета розкрадання, умов та обстановки розкрадання, які визначають інші її елементи.

Проте наукові рекомендації щодо методики розслідування роз­крадань у такій сфері народного господарства, як промисловість, є надто загальними. Тому у галузевих методиках розслідування враховуються особливості залежно не тільки від сфери, а й від виду виробництва. Необхідна також конкретизація у межах означених галузей, наприклад, у текстильній галузі є особливості трикотаж­ного виробництва, що визначають специфіку способів посягання на материальні цінності. У розслідуванні розкрадань в аграрній га­лузі та сфері переробки продукції класифікація окремих методик проводиться щодо специфіки виробничих та переробних підпри­ємств (молокозавод, м'ясокомбінат та ін.). Такі методики зазнають певних змін під впливом зміни форм власності, акціонування, гос­подарчо-виробничих, організаційно-управлінських перетворень. Поряд із такими методиками розслідування використовують мето­дики, побудовані на спільності предмета посягання, способах зло­чину, особах, які можуть бути причетними до розкрадання (поса­дових, матеріально відповідальних).

Необхідність диференціації методик розслідування розкрадань за ознакою предмета посягання визначається тим, що розкрадачі у більшості своїй, посягаючи на грошові кошти, вчиняють це шля­хом прямого привласнення, розтрати грошових коштів, які є у їх розпорядженні, або при сприянні посадових осіб оформляють одер­жання цих коштів (з банку, інших джерел) чи роблять це за раху­нок реалізації розкрадених матеріальних цінностей.

У системі методик розслідування розкрадань виділяються такі, що містять рекомендації, які випливають з особливостей способу вчинення злочинів. Звичайно це методики розслідуван­ня розкрадань способами, що мають “міжгалузевий” характер та часто застосовуються розкрадачами. Серед таких виділяєть­ся методика розслідування розкрадань, що вчиняються шляхом випуску та реалізації неврахованої продукції, здійснення безто­варних операцій, а також шляхом створення лишків у процесі прийняття, зберігання, відпуску, транспортування матеріальних цінностей та ін.

Розробляються також рекомендації з розслідування розкра­дань, основу яких складає специфіка суб'єкта таких злочинів за посадовим становищем та професійними функціями (завідувачі сховищами, складами, керівники та робітники виробничих підрозділів, технологічного обслуговування, бухгалтерського обліку та ін.), злочинними зв'язками, їх роллю у злочинній групі.

Розробка найбільш повної системи окремих методик розсліду­вання розкрадань дозволить всебічно враховувати специфіку типо­вих слідчих ситуацій, особливо тих, що виникають на початково­му етапі розслідування.