Одним із істотних недоліків у боротьбі з економічними злочи­нами є те, що частина їх залишається прихованими (латентними), невиявленими і, таким чином, не розкритими правоохоронними органами. Дана обставина ставить перед криміналістикою важливе завдання, яке полягає у розробці методик не тільки розслідування, а й виявлення латентних злочинів. <

Боротьба з латентними злочинами набуває особливої актуаль­ності у сучасних умовах розвитку економічних відносин, захисту майна від злочинних посягань.

Криміналістичний аспект дослідження латентних діянь міститься у розробленні і вдосконаленні засобів і методів виявлення і наступ­ного розкриття вказаних злочинів. Дослідження даної проблеми ви­магає міжнаукової взаємодії, участі криміналістів, кримінологів, фахівців інших юридичних галузей знань разом з економістами, математиками, кібернетиками тощо.

Розроблені в результаті комплексних досліджень методики раннього виявлення прихованих розкрадань можуть застосовува­тися у діяльності не тільки органів боротьби з економічною зло­чинністю, а й прокурора, що здійснює нагляд за виконанням за­конів про охорону власності, контрольно-ревізійних та інших контролюючих органів.

Криміналістичній практиці відомий так званий економічний аналіз, основна ідея якого полягає у виявленні серед групи одно­рідних підприємств (учасників економічної діяльності) таких гос­подарських об'єктів, функціонування яких за деякими показника­ми відрізняється від більшості учасників даної групи, що відби­вається у системі техніко-економічних показників, за якою можуть простежуватися певні ознаки вчинення злочинів.

Поряд з цим розроблена методика економіко-криміналістично-го аналізу, заснованого на ретельному вивченні даних з метою виявлення можливих суперечностей у наявних масивах техніко-економічних показників, які дають достатньо детальну картину даного явища. У зв'язку з цим перспективним є розроблення експрес-методик, які б не вимагали спеціальної кваліфікації користувачів і дозволяли дати загальну оцінку стану об'єкта, що контролюється, наприклад в обстановці опсративно-пошукових чи перевірочних дій слідчого, а також таких, що здійснюються державними органами, наділеними наглядовими та контрольними повноваженнями.

Такий підхід можна назвати математико-криміналістичним, оскільки його основою є достатньо формалізований комплекс ал­горитмів та процедур. Роботи у цьому напрямку вже були апробо­вані, деякі з них дали практичні результати з виявлення ознак ла­тентних розкрадань за допомогою методів теорії розпізнавання образів. Відзначаючи позитивні результати, пов'язані з викорис­танням зазначених підходів, слід вказати на притаманні їм недо­ліки. В основу всіх зазначених підходів покладені ідеї статистично­го аналізу, надійність висновків якого значною мірою залежить від вихідних даних. Оскільки у реальних умовах практичної діяльності такі дані фактично часто не мають повної інформації, то виника­ють проблеми з інтерпретацією отриманих результатів. Вихід з по­дібної ситуації можна відшукати, спираючись на ідеї структурно-лінгвістичного аналізу емпіричних даних і методи теорії штучного інтелекту. У цьому напрямку вже проводяться наукові дослідження. Такі методи добре зарекомендували себе в соціології, психології, медичній і технічній діагностиці, що підтверджує можливості вико­ристання їх у криміналістичних дослідженнях економічних об'єктів.