§ 4. Питання латентності і виявлення економічних злочинів
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143
Одним із істотних недоліків у боротьбі з економічними злочинами є те, що частина їх залишається прихованими (латентними), невиявленими і, таким чином, не розкритими правоохоронними органами. Дана обставина ставить перед криміналістикою важливе завдання, яке полягає у розробці методик не тільки розслідування, а й виявлення латентних злочинів. <
Боротьба з латентними злочинами набуває особливої актуальності у сучасних умовах розвитку економічних відносин, захисту майна від злочинних посягань.
Криміналістичний аспект дослідження латентних діянь міститься у розробленні і вдосконаленні засобів і методів виявлення і наступного розкриття вказаних злочинів. Дослідження даної проблеми вимагає міжнаукової взаємодії, участі криміналістів, кримінологів, фахівців інших юридичних галузей знань разом з економістами, математиками, кібернетиками тощо.
Розроблені в результаті комплексних досліджень методики раннього виявлення прихованих розкрадань можуть застосовуватися у діяльності не тільки органів боротьби з економічною злочинністю, а й прокурора, що здійснює нагляд за виконанням законів про охорону власності, контрольно-ревізійних та інших контролюючих органів.
Криміналістичній практиці відомий так званий економічний аналіз, основна ідея якого полягає у виявленні серед групи однорідних підприємств (учасників економічної діяльності) таких господарських об'єктів, функціонування яких за деякими показниками відрізняється від більшості учасників даної групи, що відбивається у системі техніко-економічних показників, за якою можуть простежуватися певні ознаки вчинення злочинів.
Поряд з цим розроблена методика економіко-криміналістично-го аналізу, заснованого на ретельному вивченні даних з метою виявлення можливих суперечностей у наявних масивах техніко-економічних показників, які дають достатньо детальну картину даного явища. У зв'язку з цим перспективним є розроблення експрес-методик, які б не вимагали спеціальної кваліфікації користувачів і дозволяли дати загальну оцінку стану об'єкта, що контролюється, наприклад в обстановці опсративно-пошукових чи перевірочних дій слідчого, а також таких, що здійснюються державними органами, наділеними наглядовими та контрольними повноваженнями.
Такий підхід можна назвати математико-криміналістичним, оскільки його основою є достатньо формалізований комплекс алгоритмів та процедур. Роботи у цьому напрямку вже були апробовані, деякі з них дали практичні результати з виявлення ознак латентних розкрадань за допомогою методів теорії розпізнавання образів. Відзначаючи позитивні результати, пов'язані з використанням зазначених підходів, слід вказати на притаманні їм недоліки. В основу всіх зазначених підходів покладені ідеї статистичного аналізу, надійність висновків якого значною мірою залежить від вихідних даних. Оскільки у реальних умовах практичної діяльності такі дані фактично часто не мають повної інформації, то виникають проблеми з інтерпретацією отриманих результатів. Вихід з подібної ситуації можна відшукати, спираючись на ідеї структурно-лінгвістичного аналізу емпіричних даних і методи теорії штучного інтелекту. У цьому напрямку вже проводяться наукові дослідження. Такі методи добре зарекомендували себе в соціології, психології, медичній і технічній діагностиці, що підтверджує можливості використання їх у криміналістичних дослідженнях економічних об'єктів.